Саме так вважає нині звільнений із лав Збройних Сил України боєць спецпідрозділу, сержант військової розвідки, ім’я якого ми із зрозумілих причин не можемо назвати. Розвідники у ході виконання завдань в зоні АТО часто зтикаються з проблемою, яку намагається розв’язати мій сьогоднішній герой. Зазвичай для розвідки та бойового дозору використовуються великі громіздкі шумні бойові машини піхоти, які не призначені для цього. І тому при їх використанні неможливо якісно здійснювати розвідку місцевості, адже великі габарити та шум при наближенні роблять її видимою за багато кілометрів, що і призводить до сумних та фатальних наслідків: втрати бойової техніки та людського життя.
За підтримки дніпропетровських волонтерів винахідник створив легку розвідувальну – дозорну машину спеціального призначення. Коли я вперше побачив цю машину, оціпеніло дивився на це створіння десь хвилин п’ять.
Головний конструктор, який за фахом звичайний зварювальник, запитав мене.
– Не розумієш, що це? Це дуже добре. Саме такого ефекту я і намагаюсь досягти.
Дійсно, коли бачиш це створіння перший раз у житті, то просто розводиш руками і стрімко починаєш перебирати в голові думки, що в якомусь фільмі я це точно бачив. А якщо і ще й взяти участь у тестуванні то можна відчути швидкість, маневреність, проходимість по бездоріжжю, які чудово поєднуються між собою. Із озброєння в арсеналі є кулемет «Калашникова 7.62». Розрахована ця техніка на двох людей: механіка-водія та кулеметника. Основне її призначення – розвідка місцевості та супроводженні бойових-похідних колон ЗСУ. Для введення тривалого бою, нажаль, вона не розрахована.
Посильну допомогу у процесі виготовлення надали волонтери, які забезпечили компонентами та матеріалами бронювання, каркасною рамою з силовою установкою (двигуном). Всі інші роботи (щодо розміщення екіпажу, забезпечення бронювання та озброєння) за власним проектом і за свої кошти зробив наш герой разом зі своїм батьком у себе у дворі. Загалом на весь проект було потрачено 4 дні. Найважче було зробити рульовий механізм та електрообладнання (світло, інформативні прилади авто). Також головним ворогом був час, якого бракувало, адже роботу над проектом довелось поєднувати із повсякденною працею. Нині робота ще не завершена – необхідно вдосконалити броню для екіпажу та встановити нічні та денні прилади спостереження, штатні прилади зв’язку. Це вже буде виконано безпосередньо у військовій частині, з допомогою військових, і тому я не матиму змоги поспостерігати за цим процесом. Але мені пообіцяли, що продемонструють кінцевий результат.
Бійці спеціального підрозділу захоплюються працею свого бойового товариша і сприймають розробку із задоволенням. Фахівц істверджують, що це дійсно дуже гарна ідея і саме щось на кшталт цього їм не вистачало для виконання бойових завдань.
Спостерігаючи за працею колишнього бійця спецпідрозділу Збройних Сил України, я зробив важливий висновок для себе: в нашій державі живуть найсильніші люди, справжні патріоти, які готові робити все, щоб у нас та наших дітей було світле майбутнє і ясне небо над головою.
Автор: Вячеслав Кононенко