Процес становлення людини монстром складається з чотирьох стадій.
Перша стадія.”Прийняття”. Триває від двох до трьох тижнів. Це так званий перехід. Тобі здається, ніби ти дорослішаєш. Плавно переступаєш підлітковий вік і входиш у доросле життя. І тоді починає здаватися, що все доступно. Ти перестаєш спілкуватися з раніше важливими для тебе людьми. Тебе більше не лякають наркотики, вони викликають тільки легкий інтерес і усмішку. Ти дивишся на алкоголь не з жахом в ньому втопитися, а з можливістю повеселитися. Курці перестають викликати презирство. Ти тягнешся за сигаркою, знаходиш радість в згустках диму і задоволенно закриваєш очі при видиханні. Тобі здається, життя стає краще, але ти крокуєш по схильній дорозі вниз.
Друга стадія. “Інакше мислення”. Триває приблизно два місяці. Минув час. Ти живеш цим “кращим життям” і твоє розуміння починає змінюватися. Алкоголік це для тебе більше не обзивання, а стан на ці вихідні. Два п’ятдесят це більше не на маршрутку, а на дві сигарети. Ти перестаєш думати як раніше і перекручуєш свої погляди. З кожним разом розумієш, що це такий гніт, але продовжуєш падати. Раніше “жахливо, я ніколи не буду такою людиною” поступово відходить на задній план. І приходить сьогоднішнє “Все дозволено”. Сміятися зі старих “нібито друзів” за їх добрі справи простіше простого. І тільки коли сам на сам залишаєшься, ти починаєш просто ревіти не зрозуміло від чого. Починаєш оплакувати смерть. Свою смерть.
Третя стадія. “Пізнання”. Два-три місяці. Час йде і ти не змінюєшься, тільки котишся донизу. Зрада це для тебе нормальне явище. Вічна любов хотів ти на неї чхати. І взагалі, відносини. Навіщо вони? Вуличні сцени “Старенька бабуся несе важкі сумки”, або “Кошеня лежить і помирає від жаги” викликають дивні емоції. Знаєш чому “дивні емоції”? Тому що це єдине, що ти можеш штучно з себе видавити. Ти нічого не відчуваєш. Тебе нічого не засмучує і не дивує. Ти втратив можливість співчувати, а ще гірше ти не можеш любити. Усвідомлення всього цього переслідує твій розум і ти ясно бачиш різницю між собою “теперішнім” і тим, яким був.
Четверта стадія. “Переродження”. Місяць. Закінчився період нерозуміння. Все починає порядком набридати і дратувати. Ти не хочеш бути такою людиною. Хочеш бачити себе «інакшим», але не в змозі відмовитися від цього “кращого життя”. Здається все ясно. Ти вже не той, яким був раніше. І як би хотілося все виправити. Ти шукаєш порятунку у ближніх людей. Але все марно. Серце перестає бути серцем і перетворюється в кригу. От тільки процес заморожування такий хворобливий. Ти не можешь нічого вкоїти, тому стоїш і дивишся, як помирає останнє.
Не починай того, що не можешь зупинити. Не починай це “Краще життя”
Автор: Руслана Худайкулова
