Взагалі-то, я не підіймаю теми погоди, адже, як відомо, у природи поганої погоди немає, ніби все повинно нас влаштовувати, нема на що скаржитись, але ні. Сьогодні вийшов на вулицю, и відчув не типове для жовтня відчуття. Холодно. У мене пар із рота йде. Я змерз. Я вже два рази захворіти встиг за останній місяць. Погода ніби проти, щоб я зранку хліба собі сходив купити. Мовляв, сиди собі дома, в тебе є три печива, із чаєм вистачить. Справді, якось нас не дуже забавляє осінь 15-го, немає той атмосфери, яка панувала раніше. От тільки пригадайте, золотисте вбрання дерев, каштани навкруги, фото дівчат у соцмережах із пожовклим листям, або у ньому. У мене на найближчий час запланована фотосесія, і я не знаю, під яку тематику її зробити. Сяду посеред дороги, вкриюсь ковдрою, і хай фотографують. Буду відповідати нетиповому статусу того, що відбувається за вікном. От немає відчуття осені. Доволі швидко до нас прийшли морози, просто залишивши людей без можливості насолодитися прогулянками ще теплими вечорами без вітру. Я, наприклад, завжди полюбляв гуляти з якоюсь дівчиною під супровід заходу сонця, штурхаючи каштани новим взуттям та збираючи ними пил з лежачого листя. А зараз що? Одягнувся потепліле и швиденько до теплого місця. Або взагалі вдома сидиш із кавою в руці та гадаєш, за кого голос на виборах віддати. Ця чарівна атмосфера трьох неповторних місяців зникла і не збирається повертатися. Від цього дуже сумно. Осінь вже на та.
Автор: Володимир Вороненко
