Питання роздержавлення преси постало ще у далекому 2007-му році. Тоді правлячий уряд В. Ющенко проголосив, що роздержавлення преси буде пріоритетним завданням. Пройшло багато часу, минула революція, але цей закон так і залишився проектом.
Наразі в Україні налічується більше 550 газет, підконтрольних державним органам влади. Питання про їх приватизацію здається запізнілим не лише Національній Спілці Журналістів України, а і європейським колегам. Ще у 2005-му році Парламентська Асамблея Ради Європи закликала Україну провести роздержавлення таких видань. Котрі в свою чергу є спадщиною часів Радянського Союзу.
8 жовтня під стінами Верховної Ради України пройшла мирна акція протесту. Активісти виразили невдоволення сумами, котрі влада витрачає на видання газет, спрямованих на розпарювання самої себе.
Альбер Камю свого часу сказав: «Вільна преса буває хорошою чи поганою, це правда. Але більша правда те, що невільна преса буває тільки поганою».
Але не дивлячись на протест громадян, цього тижня депутати проігнорували голосування за цим законопроектом. Звідси постає питання: скільки ще років, сповнених акціями, проханнями та навіть смертями гідних своєї справи журналістів, повинно пройти, щоб влада зрозуміла наскільки безглуздо поширювати непотрібну суспільству інформацію за кошти платників податків?
Автор: Денис Кузнецов
