Сезон відпочинку скінчився, і за вікном запанувала золота пора. Це дійсно зворушливий час, коли вулиці одягаються у жовті, оранжеві та багряні кольори, а серце кожного запорожця наповнюється гірко-солодким почуттям смутку та ностальгії…Однак думка, що час дещо призупиняється, насправді оманлива. Менш ніж за місяць будуть проведені місцеві вибори, котрі потребуватимуть максимальної активності не тільки від кандидатів, але й від усього повнолітнього запорізького суспільства.
Після осінньо-зимових подій 2013-2014 року стало зрозумілим, що роль молоді у побудові країни – невід’ємна та важлива. Незабаром запоріжці матимуть змогу змінити владу свого міста. Проте, як ставиться саме запорізька молодь до майбутніх виборів? Чи з’являться наймолодші свідомі громадяни на голосування? Чи не байдужа їм доля рідного міста?
Було вирішено опитати найяскравіших представників молодого покоління – студентів. Юнаків та дівчат запитували, чи прийдуть вони голосувати та чи вважають вони, що студенти вищих навчальних закладів України повинні мати активну громадську та політичну позицію.
Всього було опитано сто студентів Запорізького Національного Університету різних факультетів та різних курсів. Результати опитування показали, що 63 відсотки молоді будуть голосувати на жовтневих виборах, 37 відсотків не з’являться на виборчі дільниці. При цьому, 82 відсотки вважають, що український студент має цікавитися політичним життям країни, тоді як 18 відсоткам опитуваних щиро байдуже. 19 відсотків опитаних вирішили перекласти відповідальність на інших, впевнено вважаючи, що ця відповідальність обов’язково повинна існувати.
Дивно, що відсоток байдужих після подій Майдану взагалі є. Але це факт, і з цим нічого не поробиш. Деякі студенти говорили, що справа у корупції, і що посади продаються та купуються, тому й голосувати немає сенсу. Однак варто пам’ятати: не голосуючи взагалі, ми навіть не намагаємося викорінити ті ознаки українського менталітету, які ведуть у прірву політичних та економічних проблем. Саме нам – прогресивній молоді – жити в майбутньому з новою владою. І саме ми повинні вирішувати, кому довірити управління містом. Це є ознака європейської держави – всебічна небайдужість.
Автор: Андрій Ненадов
