Дружба – стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір’я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін. Таке визначення важливого духовного складника нашого буття подає Словник української мови. Обов’язковими ознаками дружби є довіра і терплячість. Але сучасна людина такі поняття як «дружити» і «друг» замінює на слова «колега» або «знайомий», що якнайкраще показує наше суспільство епохи влади капіталу. Ми не цінуємо людей, не підтримуємо як слід, підставляємо, брешемо заради блага для себе, заради грошей, зиску. Наше гіпершвидке життя сповнене адреналіну і різних проблем, які переслідують нас і навчають бути більш суворішими до себе.
Ще життя нас навчає бути недовірливими до оточуючих, оскільки часто вони завдають нам душевного болю, від якого ми лише з часом позбавляємося. Тому люди вважають, що найкращим другом є собака, оскільки вона тебе розуміє і любить, як ніхто інший, завжди вірна тобі. Собака добра тим, що вона відволікає тебе від клопотів, проблем, від душевного болю, піднімає настрій своєю невгамовністю. І, звичайно, навчає тебе цінувати близьких, отримувати задоволення навіть від простих дрібничок, та й просто радіти життю.
Історія багата на велику кількість реальних сюжетів про собак, які були вірними своїм господарям. Кожна з них, наповнена майже нереальними почуттями дружби, відданості та справжньої любові, змушує нас замислитись над нашим життям. Відомий на весь світ Хатіко породи акіта-іну, якого в Японії вважають символом вірності. Цей пес щодня проводжав і зустрічав свого господаря з роботи. У професора стався інфаркт і в той день пес так і не дочекався його, але все одно з дня у день, попри будь-які погодні катаклізми, він приходив на станцію та з надією чекав… Хатіко приходив на залізничну станцію протягом дев’яти років, аж до своєї смерті. 21 квітня 1934 року був споруджений пам’ятник цьому вже не просто собаці, а символу апофеозу дружби між двома такими різними істотами.
Джон Гроген, видатний редактор, кореспондент, шеф-редактор, журналіст, роботи якого удостоєні безлічі нагород, писав: «Марлі, навчив мене проживати кожен день безтурботно і радісно, насолоджуватися сьогоденнями і слідувати бажанням свого серця. Він навчив мене цінувати прості радощі – прогулянку лісом, снігопад, скупі промені зимового сонця. Постарішавши і занедужавши, він навчив мене мужності й оптимізму перед обличчям смерті і хвороб. Але насамперед він дав мені приклад дружби, самовідданості і непохитної відданості». Ці рядки із дивовижної історії про любов і про життя з найжахливішою (у сенсі, що собака була найжахливіша за характером) в світі собакою під назвою «Марлі і я». Джон Гроген хотів довести, що собаці байдуже, бідний ти чи багатий, розумний чи дурний, для неї важливо тільки те, щоб її любили.
Ми – високорозвинені істоти, що створюємо для самі проблеми, намагаючись ускладнити наше життя. Насправді життя досить просте, і зрозуміти нам це допомагає собака з огидним диханням, жахливими манерами і… щирими намірами.
Автор: Аліса Лєбєдєва
