Часто на різних інтернет сторінках ми зустрічаємо реклами з подібним змістом «Чи відкрили б ви конверт у якому написана дата вашої смерті». А дійсно, як би вчинили ви, коли б у вас була можливість отримати такий конверт, чи відчинили б ви його, щоб дізнатись ту фатальну дату?
Далі у кожного з вас власна думка, хтось відчинив би, хтось ні, хтось навіть не знає. Чому люди обирають варіант «ні» ? Бо вони впевнені, що треба просто жити своїм життям, а не очікувати того самого випадку, неминучого для всіх. Деякі бояться, що будуть зациклені на цій даті, будуть боятися її наближення та зовсім відійдуть від реального життя, від звичайних буднів. Люди, яких беруть сумніви щодо відповіді, просто не знають чого саме хочуть від життя, та, напевно, не знають себе, точніше як поведуть себе, спокійно чи з панікою сприймуть цю дату. Особисто я відкрила б, адже тоді б я знала як розпланувати своє життя до тієї дати, я б заповнила кожен свій день яскравими і позитивними емоціями, здійснила б усі свої реальні мрії, які, через несміливість не могла здійснити раніше, а ще я б дарувала позитив і посмішку кожному ще більше ніж я роблю це зараз.
У 21 столітті, нажаль, є така хвороба як рак, чим вона подібна до цієї теми? Тим, що ти знаєш про те, що скоро тебе може не стати.До цього діагнозу можна відноситись зовсім по-різному.
З одного боку – це найжахливіша хвороба, адже ти, чи дорога тобі людина згасає на очах і ти розумієш, що фінал не змінити, дуже боляче бачити, як дорогій людині погано, а ті нічим не можеш їй допомогти, як би не старався,все марно,(зараз я маю на увазі останні стадії, де лікування вже не допомагає)так хочеться забрати весь біль на себе аби тільки рідна людина була жива й здорова. Боляче від того, що ти перед цим безсилий.
З іншого ж боку, рак можна назвати гуманною хворобою, як би страшно це не звучало, але ж це так, адже ти можеш сказати як любиш, попросити пробачення, відверто поговорити, отримати настанови і побажання.
Так вважає й співачка Тіна Кароль у якої через рак помер коханий чоловік Євген “Как бы дико это ни звучало, но рак – самая гуманная болезнь, потому что ты успеваешь человеку сказать все слова любви и благодарности, отдать ему всю свою нежность. И ты успеваешь услышать слова и мысли, которые он хочет тебе сказать. То, что было между нами, – это долгое прощание, во время которого Женя обучал меня важным вещам, рассказывал, объяснял”.
Все ж зовсім різні думки коли хворіє рідна для тебе людина і коли хворієш ти сам. Найгірше почуття, яке ти не хочеш щоб відчувати до тебе інші,тим паче просто знайомі, це жалість, ніхто не любить коли його жаліють,тим більше, коли з ним спілкуються через жалість. Краще, щоб про твою хворобу ніхто, крім рідних, не знав, це якщо ти ще можеш її подолати, треба знати і розуміти, що ти сильний і в тебе все вийде. А якщо вже пізно, то говори все що думаєш та відчуваєш, напиши підбадьорюючого листа у соц. мережі, щоб люди, які у повному розпачі читали його і розуміли які вони щасливі, та що їх проблеми – це вже не такі й вагомі проблеми, через які варто зневірюватись.
Найкраще – це жити сьогоднішнім днем, легко відпускати поганий настрій, дарувати людям щастя й усмішку, ким би ти не був,зроби так, щоб знайомі й рідні посміхались згадуючи тебе, думаючи «а він(вона) зараз би шукав(ла) в цьому позитив.» Після твоєї смерті ніхто не згадає, де саме ти працював і скільки отримував, згадають якою людиною ти був. Отже, головне в будь-якій ситуації залишатись людиною!
Автор: Яна Потоцька