Україна дуже багаті на традиції, звичаї, атрибутику та фольклор, при цьому вони дуже схожі у різних регіонах, не дивлячись на різницю у мові. Свято Нового Року, яке вже стоїть на порозі, теж не є виключенням. І хоча з часом змінювалися деякі аспекти святкування, завжди існувала віра в те, що характер новорічних свят вплине на на долю цілого року. Новий Рік завжди був світським, так як не був прив`язаний до релігії. Його святкують у колі рідних, друзів, колег у масштабах цілого світу. Усі міста прикрашаються ялинками ззовні та у будинку майже кожної сім`ї. Діти з нетерпінням чекають подарунків від головного добродія новорічних свят – Діда Мороза. Але раніше символом був зовсім не він, а “дідух”. Він був символом свята та символізував предків. Його виготовляли зі снопів колосся та прикрашали кольоровими стрічками та квітами. Дідуха ставили напередодні куті.
До початку ХХ століття в українців були дуже поширеними язичницькі традиції. Наприклад, Новий Рік вважався часом, коли пробуждуються нечисті сили, а ще люди вірили в те, що на святі присутні душі померших родичів. Було уявлення про те, що в цей день відкривалося небо до Бога і в нього можна попросити про будь-що.
Вечір 31 грудня в українців називався щедрим або багатим. Хазяїни готували святковий стіл і вдавалися до магічних ритуалів, щоб забезпечити себе багатим врожаєм у наступному році. Особливого значення набували святкові ворожіння та прикмети, які в нас дуже поширені навіть зараз. Вибір за вами – святкувати за сучасними традиціями чи спробувати поринути у атмосферу язичництва. У будь-якому разі, я бажаю тобі, любий читач, зустріти 2016 рік щасливо!
Автор: Микола Мельничук
