Хрещення Господнє покликало запоріжців купатись у ріках та озерах, щоб оздоровитись на весь наступний рік. Але не всі запоріжці вирушили до Дніпра, деякі з них відправились шукати водойми недалеко від міста, а саме, до заказника Пристіни (с. Григорівка), де знаходиться чудодійне Панське озеро. Слід зазначити, що температура води в озері постійно +12 градусів.
З раннього ранку, коли ледь світало, до цього місця почали з’їжджатися машини та автобуси. В’їзд закритий, тож доведеться пройтися до озера пішки. Попереду вже лунають крики «моржів», загартованих людей. І ось відкривається панорама блакитного озера, а також люди в купальниках, що дуже контрастують на фоні людей у теплих куртках, які збилися до купи з термосами, кавою та чаєм…
До сходів підійшов черговий сміливець, який тремтить від холоду, але безстрашно пірнає у воду. Тричі занурився – і все, в тілі здоровий дух, море емоцій, а також клацання зціплених від холоду щелеп.
До речі, з цим озером пов’язана велика кількість містичних історій. Дехто розповідає, що в озері живе привид, який чи то тягне на дно відпочивальників, що затрималися допізна, чи то просто оберігає озеро та ліс. Але такі байки не лякають постійних відвідувачів Панського озера.
Деякі гості заказника розповіли «Порогам», чому вони вибрали саме це місце, щоб відзначити Водохреща.
Настя та Віка з Запоріжжя:
– Мы решили приехать сюда, потому что здесь вода почище, чем в реке, и приятнее купаться.
Яна, Запоріжжя:
– Это священное озеро, мы каждый год с семьей сюда ездим.
Людмила, Запоріжжя:
– Здесь очень спокойно, хорошая атмосфера, хочется проводить здесь время и отдыхать.
Ігор, Василівка:
– Вода летом холодная, а сейчас самый раз, мне кажется теплее, чем в Днепре. Мне очень нравится.
Якщо пройти далі від озера стежкою, можна натрапити на джерело з кришталево чистою водою, яка має цілющі властивості. Відпочивальники вірять, що у святий день сила джерела подвоюється.
Цього дня до Панського озера приїжджали люди з усієї Запорізької області, деякі туристичні організації навіть влаштували екскурсії.
Автор: Лілія Стативко
