Приглушене світло, побілені (але вже такі брудні) стіни, стільці, які, мабуть, вдічі, якщо не більше, старіші за незалежну Україну, і традиційно довжелезна черга, в якій є, як мінімум, три незадоволені бабусі, дві матусіі з немовлями, що постійно плачуть, сумний чоловік із дружиною, яка його сварить за щось з періодичністю в півхвилини, і хтось, кому «треба просто зайти запитати».
Така собі замальовка типового ранку в звичайній місцевій лікарні. І ти стоїш собі такий, нікого не чіпаючи, чекаєш, коли ж нарешті дійде клята черга і до тебе, щоб якнайшвидше звідси вийти і ніколи не повертатись. А поки доводиться покірно стояти в цій черзі і мимоволі слухати про «покрасилась, а муж и не заметил, представь».
Рефлекторно мозок перемикається з історії про «классную мєліровку» і мій погляд зупиняється на бабусі, з виду наймилішому створінні в цій кімнаті, яка з диявольским поглядом в очах, зі схрещеними руками погрожує знищити Президента з усією родиною, бо «мог бы продать ROSHEN свой и купить хотя бы мебель нормальную в больницы, позорище». Останнє вона майже викрикнула з місця, підвелась на ноги, сподіваючись мабуть стати, якщо не українським Че Геварою, то хоча б лідером думки нашої маленько їкімнати. Але у відповідь отримала одне «ага» від сусідки, що сиділа поруч та два лінивих «угу» від того сумного чолов’яги з дружиною.
Розмови на політичну тему, на диво, ніякого ажіотажу у людей не викликали. Мабуть, втомились вже про це сперечатись, або було ще зарано і ніхто ще до кінця не прокинувся, але після цієї репліки кожен дочекався своєї черги вже мовчки. А я післяотримала тему для роздумів на весь день.
Не на захист пана Порошенка: тема з продажем активів, звичайно, є вкрай важливою та потрібною, але не в контексті поганих меблів в міських поліклініках чи незадовільного харчування в школах. При цьому не треба бути якимось великим знавцем українського законодавства, щоб знати, що організація нормально їроботилікарні, школи, університету – не в компетенції президента. Достатньо відкрити статтю 105 Конституції України, щоб в цьому переконатись: з 31 перелічених обов’язків Президента України жоден не дає йому права формувати та розпоряджатись коштами міських бюджетів. Більше того, голова держави не відповідальний навіть за державний бюджет України, тому що його складанням займається Кабінет Міністрів.
Проекти міських бюджетів приймають самостійно в кожній області: обласні бюджети розглядаються в обласних радах, міські – в міськрадах. Запорізька обласна рада бюджет на поточний рік прийняла 28 січня: згідно з ним наша область отримає 5 млрд 487 млн гривень доходів, в той час як видатки становлять 5 млрд 276 млн гривень.
Про що можуть говорити ці цифри? Розглянемо на прикладі найбільш витратної частини бюджету – медичній сфері. Бюджетом закладена кількість видатків в 1 млрд 174 млн грн.
Найбільше коштів отримують полікліники та лікарні – майже 700 млн гривень разом. А якщо до них додати ще й спеціалізовані лікарні (госпіталі для інвалідів, диспансери) та санаторії, то ця цифра становить 875 мільйонів.
Сьогодні на утриманні нашої області нараховується 6443 ліжка. Методом простої арифметики вираховуємо, що для забезпечення одного лікарняного ліжка на рік потрібно 135 тисяч гривен, а якщо поділити це на 365 днів – то отримуємо цифру 369 гривень або 13 доларів. В цю вартість входить і заробітня платня працівників лікарні і сплата комунальних послуг. А середня зарплатня лікаря становить 3 тисячи гривень, або 112 доларів. Для порівняння в сусідній Росії звичайний лікар з Новосибірська отримує в середньому 234 долара на місяць.
Окрім цього кожна область отримує від держави ще й окремі субвенції на медичну сфери. В проекті держбюджету на 2016 рік було передбачено 44.2 млрд гривен по всій Україні на видатки з охорони здоров’я: ця сума на 2 млрд менше, ніж у 2015 році. Запорізька область при цьому отримає з Києва додаткових майже 1,7 млрд гривень. Якщо порівняти з іншими областями, то ми отримуємо, наприклад на 200 мільйонів більше, ніж Вінницька – майже однакова з Запорізькою за кількістю та густотою населення.
Автори: Діана Давітян, Марія Стрельцова, Нікіта Богданов
