Запорізький обласний благодійний фонд «Гендер Зед» підбив підсумки конкурсів на найкращий журналістський матеріал та просвітницький захід для учасниць та учасників тренінгів «Гендер та права жінок». Серед переможців — студентка факультету журналістики Запорізького національного університету Крістіна Собко.
Перша категорія – «Найкращий журналістський матеріал» розрахована на фахівців та фахівчинь сфери журналістики. За умовами конкурсу, організатори пропонували підготувати та розмістити матеріал на гендерну тематику в друкованих, телевізійних або інтернет-медіа. Головними критеріями цієї категорії була збалансованість та відповідність конкурсного матеріалу стандартам журналістської етики та дотичність поданої у ньому інформації до тем, які підіймалися під час тренінгу.
До конкурсної комісії у цій категорії разом з представниками ЗОБФ «Гендер Зед» входили експертки:
журналістка, медіа-тренерка, експертка Коаліції з протидії дискримінації Ольга Веснянка
кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Києво-Могилянської академії Тамара Марценюк
експертка по розвитку проектів фонду USAID Яна Сасіна
кураторка культурних проектів, менеджерка галереї сучасного мистецтва «Barannik» Наталія Лобач
У категорії «Найкращий журналістський матеріал» перше місце розподілили між собою одразу дві учасниці. Перша — студентка четвертого курсу факультету журналістики ЗНУ Крістіна Собко. Свій матеріал під заголовком «ТОП-5 міфів про гендерну рівність» вона опублікувала на студентському порталі Запоріжжя «ПОРОГИ».
«Часто, критикуючи рух за рівні права чоловіків і жінок, люди стикаються із нерозумінням, що таке “гендер”, і чим він відрізняється від біологічної статі. Феміністи ж і зовсім постають борцями із вітряками», — йдеться на початку матеріалу. – «Саме тому “ПОРОГИ” зібрали ТОП-5 міфів, які заважають людям зрозуміти поняття гендерної рівності».
Разом з нею перше місце посіла Ірина Вертікова з міста Суми – практикуюча журналістка, співвласниця порталу media.sumy.ua. У своєму матеріалі під заголовком «Жінки сумської політики – партнерство чи поплескування по плечу?» авторка наводить результати нещодавніх досліджень, які показали, що респонденти Сумської області вважають, що жінок у місцевій політиці цілком достатньо.
«Його результати в Сумській області дещо відрізняються. Так, респонденти Сумщини менше за інших погоджуються із тим, що присутність жінок у політиці є ознакою демократичного розвитку країни», – йдеться у матеріалі.
«Також вони переконані у тому, що на національному рівні (у парламенті, уряді) жінок цілком достатньо. І це при тому, що у Верховній Раді жінок лише 12%, а за рівнем їх політичних прав і можливостей Україна перебуває на 107 місці – із 145 країн світу!
Крім того, представники Сумської та Полтавської областей (найвищий показник – майже 40%) вважають, що жінки самі не хочуть займатися політикою. Хоча в інших областях основними причинами називають відсутність підтримки, ресурсів, а також гендерні стереотипи у суспільстві».
Друге місце посіла робота Вікторії Пупій, редакторки харківського ТО «Обласне радіо». У випусках радіопередачі «Слобожанські акценти» Вікторія разом з експертами у студії торкнулася актуальних питань лінгвістики – фемінітивів, та соціуму – гендерної культури та дискримінації.
«Наука, яка вивчає взаємозв’язок мови та статі людини називається гендерна лінгвістика. Вона виникла в середині 70-х років. Чому ми вживаємо дискримінаційні слова, поінформувала викладачка гендерної лінгвістики Олена Малахова», — прозвучало в ефірі. – «Ця наука створилася на наших очах, так як їй 30 років. Зараз наука характеризується антропоцентризмом – тобто в середині уваги є людина. Мовна система впливає на нашу свідомість. Є мова як система. У чому асиметрія мови? Усього в 11-ти томах є більше 4 тисяч людей, з них 34% це паралельні іменники – чоловічі і жіночі. 3/2 є паралельні, але тотожні – пілот і пілотка, є які не мають пар, і є 2,9% лише жіночого — медсестра, манікюрниця».
Друга категорія – «Просвітницькі заходи», розрахована на фахівців та фахівчинь сфери психології та соціальної роботи. У цій категорії учасникам та учасницям конкурсу пропонувалося подати проектну пропозицію на проведення заходу (або серії заходів), що будуть стосуватися гендерної тематики. Це міг бути тренінг, семінар, інформаційна подія, соціальний театр, чи будь-яка інша інтерактивна форма подачі інформації, які загалом, в короткостроковій перспективі, можуть допомогти домогтися позитивних змін у подоланні гендерної дискримінації у конкретному регіоні серед певної цільової групи. Заявники та заявниці могли здійснити свої заходи для соціальних працівників та психологів державних або неурядових організацій, шкільних психологів та психологинь, студентства вишів і т.д.
До конкурсної комісії у цій категорії разом з представниками ЗОБФ «Гендер Зед» входили експертки:
тренерки проекту Світлана Дубина та Марта Чумало
голова громадської організації «Взаємодія» Ірина Куратченко
У категорії «Просвітницькі заходи» одна з перемог – у психологині Марії Гречаник з міста Запоріжжя. Її проект – тренінг для практичних психологів «Формування сталої позиції недопущення насильства як методу виховання у сімейній системі». За мету Марія визначила для тренінгу п’ять кроків:
1. Протидія насильству щодо дітей.
2. Формування альтернативних навичок виховання.
3. Ознайомлення учасників з гендерними ролями у контексті сімейної системи, з міфами, які викликані гендерними установками (наприклад, існує міф, що «хлопчиків треба бити, щоб виховати справжнього чоловіка, або міф про «тата-«поганого поліцейського», який має карати (бити) дитину»).
4. Протидія дискримінації дитини у сімейній системі.
5. Формування сталої позиції про недопущення насильства як методу виховання.
Також перемога – у практичного психолога Максима Пансика з міста Сторожинець, Чернівецької області. Свою акцію він назвав «Скажи насильству НІ! Ти маєш право».
Її мета – «підняття рівня обізнаності у учнів і студентів навчальних закладів Сторожинецького району про права жінок і гендер, а також вироблення навичок протидії насильству через роботу з ними підготовлених тренерів психологів і соціальних педагогів району».
Автор(к)и двох найкращих проектних пропозицій, поданих від психологів та соцпрацівників отримають кошти на реалізацію своєї задумки у розмірі по 7 тисяч гривень*. Заходи-переможці категорії будуть реалізовані у січні-лютому поточного року.
