Через спотворення та маніпуляції певними історичними фактами загально прийнято ототожнювати абсолютно різні ідеології – італійський фашизм та нацизм. На тлі сьогоднішнього Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни 1939-1945 років автор «Порогів» Олексій Ружич намагається розібратись, що спільного та відмінного між ідеологіями фашизму та націонал-соціалізму.
Нацизм під владою Гітлера прийнято вважати однією з форм фашизму
Прихильники нацизму перейняли досвід мілітаризму, антикомунізму та крайнього націоналізму тогочасної Італії. Фюрер настільки вражався режимом Муссоліні, що відоме усім нацистське привітання стало реплікою стародавнього римського салюту. Цікаво, що ритуал салютування американському прапору змінили через «популярність» та агресію Третього Рейху. Салют Белламі практично не відрізнявся від нацистського привітання, тому 22 грудня 1942 року Конгрес ухвалив поправку до Кодексу про прапор США, після чого клятву прийнято давати поклавши руку на серце.
Фашисти не були зацікавлені ідеєю винищення семітів
Режим Італії, на відміну від Третього Рейху, не тримав курс антисемітизму, расизму та шовінізму. Однак з 1930-х було ухвалено доктрину переваги білих в африканських колоніях. І вже згодом у відповідь на прихід Гітлера до влади Італія через потребу у вигідному союзі мусила впровадити антисемітський режим. У 1936 році лідер-диктатор Італії зробив перший письмовий маніфест до євреїв. Згідно з документом, антисемітизм виник у відповідь того, що євреї почали домінувати в кулуарах більшості держав, що євреї – «жорстоке» плем’я, яке витісняє християн. Уже в 1938 році Беніто Муссоліні ввів антиєврейськи закони. Але це все дипломатичні зумовленості, адже в самій доктрині фашизму так чи інакше антисемітизм не передбачений.
Італія часів фашизму не ставила за мету поневолити людство на користь своєї нації. Та й взагалі поневолити
«Фашизм – концепція історична, в якій людина розглядається виключно як активний учасник духовного процесу в родинній та соціальній групі, в нації та в історії, де співробітничають усі нації» (цитата Муссоліні з доктрини фашизму).
Враховуючи слова вождя, слід наголосити, що італійській диктатор був прихильником тоталітаризму (як і Гітлер), але сам намір полягав у відновлення первісної могутності Римської імперії шляхом корпоративної домовленості та співпраці з іншими державами. Натомість головнокомандуючий Німеччини взагалі старався уникати слова «нація». Муссоліні ж ототожнював націю та державу. Інакше кажучи, шовінізм в основі фашизму націлений на зміцнення держави, однак шовінізм в контексті нацизму передбачає підкорення світу однією расою.
Олексій Ружич
