Про основні закони, що гарантують в Україні доступ до публічної інформації, а також про можливості захистити свої професійні права дізнались під час інтерактивної лекції студенти-журналісти Запорізького національного університету.
Серед них – переважно третьокурсники, які лише наступного семестру вивчатимуть медіаправо. Тож зустріч з регіональною представницею Інституту масової інформації в Запоріжжі Наталією Виговською викликала в майбутніх медійників особливу фахову зацікавленість.
Про доступ до інформації та перепони, що можуть чинити журналістам на цьому шляху, Наталія розказує не з підручників. Медіаекспертка має значний досвід безпосередньо журналістської роботи та вже понад три роки співпрацює з ІМІ, відстежуючи ситуації з порушенням прав журналістів у Запорізькій області. Кілька кейсів, що відзначились у дослідженнях ІМІ за останні місяці, вона згадала й під час лекції. Це, зокрема, справа про побиття працівниці газети «Запорозька Січ» Тетяни Кучеренко та зовсім нещодавній напад на оператора телеканалу Z Андрія Сергєєва.
Окрему увагу лекторка звернула на Закон України «Про доступ до публічної інформації», що мав би значно полегшити роботу журналістів. Адже мета цього закону – зробити органи влади прозорішими й відкритішими. Згідно з ним, наприклад, дані про тендери, закупівлі, штатні призначення, а також проекти рішень чи протоколи засідань мають бути доступними для громадськості. Так само, згідно з зі статтею 19 Закону, кожна особа має право на доступ до інформації за інформаційним запитом.
Ви маєте абсолютне право писати запити та отримувати відповіді, – наголошує Наталія Виговська.
За словами медіаекспертки, українське законодавство про доступ до публічної інформації є досить прогресивним. Проте проблемою і досі лишаються численні «пролазки», що їх знаходять чиновники, щоб уникнути необхідності відповідати на поставлені їм питання й подані інформаційні запити. З моменту прийняття закону в 2011 році працівниками владних структур таких «пролазок» вигадано чимало. Розказала представниця ІМІ й про те, як журналісти, в свою чергу, знаходять способи обійти хитрування чиновників. Звучить комічно, але дуже наполегливим журналістам доводиться навіть ходити до чиновників… зі своїм принтером – щоб уже напевне не було можливості утримати публічну інформацію «з технічних причин».
Важливо вміти прораховувати «багатоходовки» чиновників. Журналісти мають виховувати владу.
Оскільки журналістська професія завжди передбачає роботу з гострими темами та наявність гострих кутів, журналістам-початківцям важливо знати організації, що захищають свободу слова та надають підтримку працівникам ЗМІ, блогерам, громадським активістам. В Україні однією з провідних у цій галузі є Інститут масової інформації.
– Ми повинні знати закони, аби захищати свої права. До сьогодні я не чув про 171 статтю Кримінального Кодексу. А вона дає право бути захищеним державою. Важливо знати й те, що у випадку порушення прав у роботі журналіста на отримання інформації, ти маєш куди звернутися. Зокрема, до Інституту масової інформації, – поділився своїми роздумами після лекції третьокурсник факультету журналістики Андрій Ненадов.
Зустрічі студентів з представниками ІМІ проводяться цими днями в різних містах України. Відбуваються вони в рамках заходів до дня вшанування пам’яті Георгія Гонгадзе та інших журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків. Український журналіст, засновник інтернет-видання «Українська правда» зник 16 вересня 2000 року. Замовники вбивства журналіста Гонгадзе досі не названі і не покарані.
За останніми даними ІМІ, впродовж восьми місяців 2017 року на території України (без тимчасово окупованих частин Донеччини та Луганщини і Криму) зафіксовано 173 випадки порушень свободи слова. Найбільше – у категоріях перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (54), обмеження доступу до інформації (23), погрози та залякування (21 випадок).
Інна Стащук