«Пороги» вже неодноразово анонсували міжнародний проект «Баухаус – Запоріжжя», що на початку тижня стартував у нашому місті. Уже цими вихідними в галереї сучасного мистецтва Barannik відкриється унікальна виставка, а також розпочнеться масштабна конференція за участі українських і зарубіжних експертів у галузі архітектури.
Організатори проекти запрошують долучатись цих до заходів усіх мешканців Запоріжжя. Адже запрошені спікери говоритимуть не лише про теми, цікаві для науковців, архітекторів чи урбаністів, а й допоможуть запоріжанам переосмислити рідне місто. А центральною темою проекту стане унікальна архітектура запорізького Соцміста, де знайшли відображення передові тенденції міжвоєнного модернізму, наближені до ідей школи Баухаус у Німеччині.
«Пороги» зробили короткий огляд деяких доповідей і лекцій, вартих того, щоб 19-20 листопада завітати у палац культури металургів. Саме тут відбуватиметься конференція «Універсальність явищ запорізького модернізму і школи Баухаус. Проблеми збереження модерністської спадщини».
Баухаус і конструктивізм: Міжнародний фронт сучасної архітектури міжвоєнного періоду
Доповідач: Томас Флієрл, доктор філософських наук, Веймарський інститут історії та теорії архітектури і планування «Баухаус», голова фонду Херманна Хензельманна (Німеччина)
Партнер проекту «Баухаус – Запоріжжя», професор Томас Флієрл – колишній Берлінський сенатор з питань науки, наукових досліджень і культури й експерт з конструктивізму.
Флієрл входить до науково-консультативної ради об’єднання Ernst-May-Gesellschaft у Франкфурті-на-Майні, яке займається проблемами збереження історичної й архітектурної спадщини, а також викладає в німецьких вишах. Його публічна лекція в Запоріжжі буде присвячена унікальному досвіду в сфері збереження німецької архітектурної спадщини.
Де і коли: 19 листопада, 14:00–14:30, в рамках панелі «Як поліпшити захист об’єктів модернізму? Правові механізми і технічні особливості» | Палац культури Металургів, головна зала (2 поверх).
Модерністське селищне будівництво в Магдебурзі в 1920-х роках
Доповідач: Міхаель Штьонеберг, Культурно-історичний музей Магдебурга (Німеччина)
Міхаель Штьонеберг – доктор архітектури, керівник відділу сучасної історії Магдебурзького музею історії культури, куратор низки проектів, присвячених модерністській архітектурі.
У своєму виступі дослідник розкаже про модерністське будівництво Магдебурга 1920-х років, зокрема про діяльність архітектора Бруно Таута. Саме він розробляв генеральний план Магдебурга і спроектував один з найбільших житлових комплексів на той час, що налічує дві тисячі квартир. Пізніше схожі об’єкти зявились і в інших містах країни, серед них – знаменитий «Хуфайзен» у Берліні, що в 2008 році був внесений до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Де і коли: 19 листопада, 15:00–17:30, в рамках панелі «Що робить об’єкти модернізму особливими? Історичні, політичні, ідеологічні, соціологічні передумови: міжнародні аспекти» | Палац культури Металургів, головна зала (2 поверх).
Вивчення і охорона архітектурної спадщини Києва 1920-30-х років: проблеми та досягнення
Доповідачка: Олена Мокроусова, Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій (Україна)
Олена Мокроусова – кандидатка історичних наук, пам’яткознавиця. У її доробку близько 100 наукових і науково-популярних статей з київської архітектури, пам’яток доби конструктивізму, обліку й охорони спадщини.
Небагато мешканців Запоріжжя замислюються про архітектурну й культурну цінність запорізького Соцмістечка. Чи такий стан справ властивий лише нашому місту? На жаль, в Україні загалом досі не до кінця усвідомлюють унікальність пам’яток 1920-30-х років. Причому таке ставлення зустрічається не лише серед містян і чиновників, а й нерідко у професійних колах. Це призводить до того, що будівлі втрачають свій автентичний образ. У своєму виступі дослідниця Олена Мокроусова розкаже про труднощі та здобутки у збереженні київської архітектурної спадщини.
Де і коли: 19 листопада, 15:00–17:30, в рамках панелі «Що робить об’єкти модернізму особливими? Історичні, політичні, ідеологічні, соціологічні передумови: національні аспекти» | Палац культури Металургів, бокова зала (2 поверх).
Архітектура львівського житла в період між Австро-Угорською монархією і приходом радянської влади
Доповідачка: Юлія Богданова, Інститут архітектури Національного університету «Львівська політехніка» (Україна)
Юлія Богданова вивчає архітектуру українських міст кінця ХІХ – початку ХХ століття, зокрема, міжвоєнного періоду. Її дослідження демонструють: більшість проблем, пов’язаних зі збереженням модерністської спадщини, спільні для різних міст України. Зокрема, у Львові, як і в Запоріжжі, не завжди існує розуміння цінності міжвоєнної архітектури, і так само аскетизм будинків провокує в місцевих мешканців бажання прикрашати їх недоречними елементами.
Тому, за словами Юлії Богданової, надзвичайно важливо говорити про те, що модерністична забудова є нашим спільним надбанням і потребує відповідного ставлення.
Де і коли: 19 листопада, 15:00–17:30, в рамках панелі «Що робить об’єкти модернізму особливими? Історичні, політичні, ідеологічні, соціологічні передумови: національні аспекти» | Палац культури Металургів, бокова зала (2 поверх).
Активізація громадянського суспільства в селищі Хуфайзен в Берліні
Доповідач: Бен Бушфельд, засновник проекту Taut’s Home (Німеччина)
Бен Бушфельд – засновник агенції дизайну та діяч у сфері збереження модерністської спадщини. Основний фокус його роботи – історія архітектури та культури 1920-х років.
На прикладі селища Хуфайзен у Берліні німецький фахівець розкаже, як можна привернути увагу різних суспільних груп до унікальної архітектури. У 1998 році цей берлінський житловий масив приватизували й продали понад 600 індивідуальним власникам, що створило проблеми зі збереженням пам’ятки. Бен Бушфельд, який сам є мешканцем Хуфайзена, ініціював низку проектів і публікацій, що в підсумку сприяли внесенню житлового комплексу до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Бушфельд також займається проектом Taut’s Home – це будинок-музей у поселенні Хуфайзен з відтвореним дизайном 1920-х років. Проект отримав міську нагороду Берліна і престижну нагороду Євросоюзу у сфері захисту культурної спадщини – Europa Nostra.
Де і коли: 20 листопада, 13:00–15:30, в рамках панелі «Як поліпшити захист об’єктів модернізму? Правові механізми і технічні особливості» | Палац культури Металургів, головна зала (2 поверх)
Міжвоєнний модернізм в Запоріжжі: віхи історії. Проблеми збереження спадщини міжвоєнного модернізму в Запоріжжі
Доповідач: Павло Кравчук, управління культури Запорізької міської ради (Україна)
Павло Кравчук – історик і пам’яткознавець, головний спеціаліст з охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради. Він розробляв документацію для занесення об’єктів місцевого та національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також працював над бюджетними програмами з питань охорони культурної спадщини. Під час свого виступу Павло Кравчук розкаже, як розвивалась архітектура Запоріжжя у 1920-30-х роках, які нині існують проблеми з її збереження, а також кому і як вдається їх вирішувати.
Де і коли:
- 19 листопада, 15:00–17:30, в рамках панелі «Що робить об’єкти модернізму особливими? Історичні, політичні, ідеологічні, соціологічні передумови: національні аспекти» | Палац культури Металургів, бокова зала (2 поверх)
- 20 листопада, 13:00–15:30, в рамках панелі «Як поліпшити захист об’єктів модернізму? Правові механізми і технічні особливості» | Палац культури Металургів, головна зала (2 поверх)
Окрім того, впродовж двох днів, 19 і 20 листопада, паралельно з виступами доповідачів конференції показуватимуть архівні відеозйомки Запоріжжя. Кінопропрограма триватиме: в неділю – з 14:00 до 20:00 та в понеділок з 13:00 до 19:30 на 1 поверсі Палацу культури Металургів (кімн. 128).
З повною програмою заходів проекту «Баухаус – Запоріжжя» можна ознайомитись за посиланням.
Інна Стащук
