«Депеш Мод» та «Інтернат» написані Сергієм Жаданом з різницею у понад десять років. На прикладі цих творів можна спостерігати не лише за тим, як «зростав» автор, але і як змінювався його світогляд. Хоча між цими, здавалось би, зовсім різними книжками все-таки є дещо спільне…
«Депеш Мод» – перший роман письменника, він написаний ще в 2004 році. За словами автора, це чтиво не для нервових і не для «правильних». Описані дії відбуваються у 1993 році. Історія обертається навколо трьох друзів, які у найкоротший час повинні знайти свого товариша, аби повідомити йому про смерть вітчима. У хлопців дещо специфічні хобі: вони знаються на випивці, сумішах для куріння та дівчатах, яких можна зустріти біля траси. І це зовсім не те, про що ви подумали: просто з ними завжди є про що поговорити.
Кожен хлопець з твору живе одним днем, не замислюючись про майбутнє. Аби тільки не втрапити до міліції. Замість того, щоб якнайшвидше знайти друга, приятелі потрапляють то в різні халепи, то в міліцейські відділки. Від початку і до кінця книга тримає тим , що автор не дає жодного натяку: чим же воно все закінчиться.
Роман «Інтернат», написаний Жаданом у 2016 році, так само до останнього тримає читача в напрузі. У ньому йдеться про звичайного вчителя Пашу, який живе у Донбасі в період війни. У головного героя проблеми з рукою, і тому він не в армії. У Паші є сестра і батько з яким він живе. Свого часу сестра відправила свого сина в інтернат. Коли ситуація загострилась, Паша вирішує забрати племінника. Проте не так складно дістатись інтернату, навіть під обстрілами, як повернутись звідти назад. На Павла та його племінника чекають холод, голод, військові та кров. У книжці ми бачимо перетворення звичайного вчителя-тихоні на мужнього чоловіка, здатного захищати близьких і ближніх.
Надто просто було б казати, що «Депеш Мод» написаний молодим автором, який тільки шукає себе в літературі та навколишньому світі. У центрі книжок Жадана завжди актуальне, навіть якщо йдеться про актуальне для цілого покоління осмислення того самого досвіду буремних дев’яностих – з розвагами, дівчатами, алкоголем, криміналом і намаганням втекти від відповідальності. Від неї не втечеш – і, зокрема, про це говорить Сергій Жадан. Навіть у «Депеш Моді» і тим паче в «Інтернаті». Сергієва найсвіжіша книжка торкається рани, яка ще не загоєна. Досить сміливо говорити про цю відповідальність уже зараз. «Інтернат» змушує замислитися про те, що відбувається довкола, навіть якщо ти з усіх сил робиш вигляд, що нічого не відбувається. Книжка ніби просякнута димом, кров’ю, брудним залізом і запахом очікування – очікуванням чогось кращого. І попри картини в сіро-чорних тонах не покидає відчуття, що все закінчиться і що все буде добре.
Анастасія Маєрчак
Редакція «Порогів» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за вибрані авторами й авторками теми та висловлені думки.
