Найчастіше лінощі приходять зі зміною пори року. У теплі сезони ми стаємо продуктивнішими, а в осінньо-зимовий період хочеться більше відпочивати і якомога довший час проводити в теплому ліжку…
Проте далеко не завжди гарна погода та комфортні умови мотивують нас до плідної роботи. Деякі люди – часто навіть досить успішні – просто звикли робити все в останній момент, і справа тут зовсім не в лінощах чи зміні сезонів. Це – прокрастинатори,
люди, схильні відтерміновувати виконання завдань, перекладати відповідальність на інших, працювати хаотично, без плану, або лише під натхненням чи за настання дедлайну.
Слово «прокрастинатор» пішло від психологічного терміну «прокрастинація», що означає схильність людини відкладати неприємні завдання на потім, тяжіння до справ, які приносять більше задоволення або швидший результат.
Чи є прокрастинація хворобою?
Багато лікарів вважають, що прокрастинація і справді є хворобою. Прихильники цієї точки зору аргументують її тим, що здорова людина не стане лінуватися, знаючи, що на неї чекає важливе завдання.
Якщо говорити зрозумілою мовою, прокрастинація – це психологічний стан, коли замість того, щоб приступити до важливої справи, ти відволікаєшся на різні побутові дрібниці. Пригадуєш за собою щось схоже? Коли вже давно треба написати індивідуальну чи курсову, а ти щоп’ять хвилин знаходиш «важливішу» і «терміновішу» справу – почитати новини, прогортати стрічку в соціальній мережі, втретє погодувати котика або навіть витерти пил, який відучора не встиг з’явитись на робочому столі.
Можливі причини захворювання: примусова робота, що насправді не подобається, неправильно розставлені пріоритети, відсутність чіткої цілі, невпевненість в тому, що роботу оцінять високо. Цей перелік причин можна продовжувати нескінченно!
Як боротися з прокрастинацією?
Зізнайся собі в тому, що ти – прокрастинатор. І не забудь, що навіть це не позбавляє тебе відповідальності та необхідності писати курсову.
Роби складні справи одразу, нехай навіть вони здаються нездоланними й непідйомними. Потіш себе тим, що впоравшись з ними зараз, ти зекономиш купу часу для того, щоб і надалі гортати стрічку соціальної мережі та бавитись з котиком.
Знайти те, що надихатиме тебе: улюблена музика, мотивуючі листівки, добре впорядковане робоче місце… Погладь котика, зрештою! Головне – позитивні емоції.
Тренуй силу волі та самодисципліну. І силу волі котика теж – за потреби і в розумних межах.
Юлія Стельмах
Редакція «Порогів» не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за вибрані авторами й авторками теми та висловлені думки.