30 червня в Запоріжжі відбулась прем’єра спектаклю «Чи бувають чудеса» за сценарієм Маріанни Сімбатян та Наталії Смайлюк. Постановка ставилася на сцені Запорізького міського палацу дитячої та юнацької творчості.
Спектакль розпочинається з викрадення Чарлі чаклункою Мідеєю, коханого головної героїні. Дізнавшись про зникнення свого хлопця, Мері телефонує своїм найкращим друзям : харизматичному, амбіційному Оліверу та тихому, песимістичному Генрі. Вони погоджуються допомогти Мері та вирушають на пошуки будинку відьми. На шляху їх чекає багато пригод. Спочатку Медія втратила можливість рухатись. Потім знайомство з добрими чаклунами із Франції, що їх рятують.
Про нову виставу та підготовку до неї нам розповіла Маріанна Симбатян, яка грає головну героїню (дівчину Мері).
Коли народилася ідея цього спектаклю?
- Ідея виникла після повернення зі Львова, де ми також виступали. Всі гроші, що ми отримаємо, підуть на лікування Віктора Карпова, що бориться з раком.
Скільки часу пішло на підготовку та написання сценарію?
- На написання сценарію пішло два тижні, але сама постанова готувалась більше року. Ми почали з лютого. За цей час вистава змінила багатьох акторів та набула все більше цікавих нюансів. Одна з головних героїнь пошкодила ногу і був великий ризик, що вона не зможе виступати, але бажання перемогло. Буквально за два тижні до прем’єри фінал був змінений декілька разів.
Про що ця історія?
- Звичайно про чудеса. Цю історію ми написали з Наталією Смайлюк. Це одна з акторок театру. Вистава торкнеться багатьох аспектів життя. Про те, що потрібно досягати всього власними зусиллями, а не чекати, що з неба впаде. І також про дружбу, підтримку, щире кохання, хоробрість і про те, що ми самі створюємо чудеса та робимо їх для інших. Це багато національно постановка, всупереч тому, що події відбуваються у Лондоні, глядачі побачать багато яскравих, колоритних національностей.
Скільки акторів постановників приймає участь?
- У нашій постановці задіяні 19 акторів, усі вони волонтери. П’ять акторів були у перший постановці, іншу частину набирали за об’явою в інтернеті.
Що було найскладніший у процесі підготовки?
- Розуміння. Багато акторів довелось замінити, тому що за весь час багато чого траплялось зі здоров’ям. Головне було – це об’єднати людей у одну команду
Що би Ви хотіли донести до глядачів, на які думки їх наштовхнути?
- Що не потрібно сидіти на дивані. Не потрібно чогось чекати від інших. Потрібно йти та робити. І що потрібно піддержувати один одного.
Кого Ви сьогодні граєте?
- Я виконую роль лідера. Таку собі англійку, яка за характером сильний лідер, навіть, такий собі диктатор. В ході всіх пригод вона зрозуміла, що до рідних людей потрібно ставитись уважніше. Річ у тім, що у нас у постановці, у кожного героя свої недоліки, але вони з ними борються.
Три характерні риси вашої героїні
- Лідерство, завзятість, відвага. Вона схожа на «Хоробре серце», буде вести за собою бравих друзів.
Коли у вас прокинулось бажання стати акторкою?
- Ще в дитинстві розуміла, що я людина з інвалідністю. Коли я виросла та досягла певних успіхів. Я подумала: «Чому би не зробити таку сміливу ідею». Чотири роки назад народилася наша театральна трупа.
Майже у кожного артиста є свій ритуал перед виходом на сцену. Чи є він у вас?
- Просто себе заспокоюю. Я собі говорю: «Я буду хвилюватися та нервуватися потім, а зараз я ставлюсь до цього, як до роботи. На мені велика відповідальність. Іноді звертаюсь до янгола-охоронця.
Яку ви би дали пораду молодим людям з обмеженими можливостями, бажаючим стати акторами, співаками і т.д?
- По-перше, сміливості. Якщо це у нашого місті, то чекаємо у нашому театрі. В цілому хочу сказати, що не потрібно боятися, тому що у мене здоров’я. Я взагалі залежу від усього, але якщо є бажання – то має бути прагнення
Режисер Маріанна Симбатян: “Треба жити всупереч та досягати цілей”
Євгенія Стадницька
