Досить важливі зміни у проведенні цьогорічного ЗНО торкнулися майбутніх журналістів. Якщо минулого року, вступаючи на факультет журналістики, абітурієнти подавали два сертифікати і писали творчий конкурс, то цьогоріч випускникам замість творчого конкурсу довелося подавати ще один сертифікат.
Тобто для того, аби вступити на факультет журналістики, треба було скласти іспит з української мови та літератури, історії України, а також з математики чи англійської мови на вибір. Для багатьох школярів це виявилося неабиякою проблемою. По-перше, обмаль часу на підготовку, а по-друге, деякі просто так і не дізналися про нововведення аж до подачі документів у ВУЗи. Мені вдалося поспілкуватися із
заступником декана з виховної роботи Запорізького національного університету Анастасією Кондрико
- Анастасіє Андріївно, чи вплинули такі зміни у проведенні незалежного оцінювання на кількість вступників, що подавали документи до ЗНУ? З огляду на дані минулих років, з кожним роком факультет журналістики набирає популярності, чи навпаки, втрачає її?
Дійсно, ця вступна кампанія була нелегкою. Її перебіг ускладнили і нововведення в правилах прийому, і суттєве зменшення кількості тих, хто складав ЗНО, і економічна криза, і шалена конкуренція через активність закордонних ВНЗ. Як наслідок, українські виші зіткнулися з проблемою недоборів практично на всіх факультетах. Ми передбачали цю кризу – і дива, на жаль, не сталося. Наш факультет набрав на 30 відсотків менше першокурсників у порівнянні з показниками останніх 3 років.
- Як ви поставилися до такої негативної статистики?
Як на мене, це ще не свідчить про втрату престижності соціальних комунікацій. Для того, аби констатувати цю негативну тенденцію, треба говорити про наявність такої динаміки протягом кількох років. Тож поки що рано робити які-небудь висновки.
- Анастасіє Андріївно, розкажіть трохи про своє навчання в університеті, згадайте, як проходили студентські роки, адже ви також навчалися на факультеті журналістики в ЗНУ? Вчилися на відмінно?
Знаєте, я й досі часом відчуваю себе студенткою, адже постійно спілкуюся з молоддю на парах та поза навчальним процесом. До того ж, більшість теперешніх доцентів та професорів журфаку у мене викладали свого часу. Тоді, без Інтернету і гаджетів, було складно готуватися з пар. Ми кілька разів на тижні сиділи у бібліотеці, відстоювали величезні черги на ксерокопії, намагалися знайти якесь унікальне джерело інформації, аби було, чим доповнити чиюсь відповідь на парі. За всі 5 років мого навчання не було жодного заліку чи екзамену складеного на «добре», лише «відмінно». І я не скажу, що це було якоюсь метою чи прагненням щось довести, скоріше це було зумовлено бажанням опанувати щось цілісно, розширити свій кругозір, зрозуміти саму суть. Я із задоволенням відвідувала різного роду зустрічі та презентації. Кожна пара з фахової дисципліни чи захід викликав бажання заглибитися, з’ясувати деталі. А ще були святкування Днів народжень, закінчення сесій, спілкування з друзями з потоку.
- Наостанок, дайте якусь пораду, так би мовити, напутнє слово нинішнім першокурсникам?
Хочу побажати першачкам цінувати свій час, свої зусилля, намагатися витрачати свій ресурс раціонально, з користю. Треба дихати на повні груди, завжди розуміти перспективи, мотивувати себе на звершення, не просто хотіти певного результату, а йти до нього, незважаючи на труднощі.
Анастасія Халецька
