Туристичний агент, мандрівниця і ресторатор Ольга Дорогокупля розповіла про найбюджетніші подорожі закордон, дала кілька порад, як не потрапити на гачок до шахраїв під час поїздки.
Ольга Дорогокупля – запорізький ресторатор, шеф-кухар та співвласниця міжнародного туристичного бізнесу з 2012 року. Вона побачила 32 країн світу на трьох континентах. Ольга має власний фото-блог з подорожей, де намагається надихнути кожного зробити крок до неосяжного нового світу – мандрівок.
- Я знаю, що ти сім років працювала у сфері ресторанного бізнесу, а як тебе потягло до туризму?
Під час однієї з робочих поїздок у 2012 році я познайомилась з дівчиною Ольгою Білецькою. На той час їй було 17 років, але вона мала більше життєвого досвіду, ніж я у свої 25. Вона побачила майже всю Європу та частину Азії. Коли я почула, як натхненно вона розповідає про свої мандрівки, я зрозуміла, що все можливо, усе реально. І саме з цього моменту почалась моя нова глава у житті.
- Тобто Ольга Білецька стала для тебе певним ментором ?
Ні, вона з’явилась саме в той, коли було потрібно зробити останній поштовх, щоб розпочати все це. Ось ти якийсь період часу йдеш до цього, але боїшся: в тебе немає навичок іноземної мови, як потрібно вести себе закордоном, що таке паспортний контроль, а якщо не вийде. Було дуже багато питань, які тебе зупиняють, щоб переступити через цей острах і ринути у подорож. А Оля мені довела, що немає кордонів, головне – це дійсно робити те, що бажає серце.
- Коли твій друг відкрив туристичну фірму Aventur, яку подорож ти обрала першою?
Вперше я вирішила поїхати десь недалечко – обрала Австрію. Я навіть досі зберігаю той чек з автобусного туру – 1240 гривень. Так це майже на тиждень, з хостелом та сніданками, коли поїхати відпочивати на Азовське море коштувало близько 3500.
- Зі Львова до Вени їхати майже 10 годин, як почувала себе у автобусі весь цей час?
Так, було не дуже комфортне, але це того варте: коли ти подорожуєш на автобусі ти можеш побачити на порядок більше пам’яток у різних країнах. Літак звісно швидше, але такої краси в тебе не буде змоги осягнути.
- Ну ось, об’їздила вже 32 країни світу, а яка найбажаніша мрія, до культури якої країни ще хочеш доторкнутися?
Без вагань скажу – Куба. Острів свободи. Дуже цікаво подивитися, як люди жили у наші 80-десяті – минуле у реаліях ,так би мовити. А ще, поплавати у Карибському морі)
- Розкажи про найяскравішу ситуацію, яка запам’яталась під час однієї з мандрівок.
Мене мало не забрали до поліції в Австрії. Вирішили ми з подругою купити сувенірів у супер-маркеті. І якщо у нас в Україні є такі шафи, куди ти під ключ складаєш свої особисті речі, то у Вені я такого не побачила. А я була із фотоапаратом, закордонним паспортом, білетами додому. Тут ми помічаємо, що люди заходять до магазину з маленькими сумками на колесах. Біля однієї з кас бачимо одну таку без господаря. Ми взяли ту сумку, поскладали туди свої портфелі і пошурували до магазину. Обираємо спокійно собі подарунки, і тут несподівано підбігає якась німка. Починає кричати, і недовго думавши, забирає в мене ту сумку на колесах і біжить. А в мене там закордонний паспорт ,я нагадую. Підбігає та дивакувата жінка до охорони і починає кричати, щоб визивали поліцію, бо ми шахрайки. І як добре те, що добре закінчується, той хлопець – охоронець зрозумів ,мабуть, що ми туристи, і відпустив. Але тепер я завжди питаю у перехожих, якщо щось не розумію.
- І ось у кінці, яку пораду можеш дати початківцям?
Найголовніше – це вирішити. Не потрібно відкладати на завтра, на тиждень ,на рік. Робіть це зараз. Зробіть перший крок. Мандрівка – це маленьке життя, і та енергія, яку ти отримаєш від нього, безцінна.
Ольга Визиренко