У середині жовтня на екранах наших кінотеатрів почався показ фільму Джокер від режисера Тодда Філіпса.
В наш час фільми про супергероїв та злодіїв не є чимось незвичайним, але поява Джокера сколихнула всю індустрію, яка, як задавалось раніше, вже скам’янівши трималась лише на подачках проєктів Марвел.
Також одним з найважливіших критеріїв такого гучного обговорення тайтлу став кіновсесвіт DC, а саме, його проблеми через які він ніколи навіть не сприймався як альтернатива Марвелівським стрічкам. DC проти Марвел раніше було протистоянням титанів, а до нещодавніх пір стало биттям немовляти.
Сміливі ідеї рідко потрапляють до великого кінематографу, бо
інвесторів все-ж цікавить не творчий прогрес, а зароблені кошти, а такий жорстокий, та зовсім не схожий на минулі фільми DC проєкт взагалі є феноменом цього року.
Тим паче Тодд Філіпс відомий зовсім не через психологічні фільми з соціальними підтекстами.
Як нам відомо з історії, сміливі та водночас ризикові рішення доводили справи як до шаленого успіху, так і до гучного провалу. У цьому випадку, справа пішла в гору, при чому вгору на 606 мільйонів доларів при бюджеті в 55 мільйонів та став номером 12 в списку фільмів з найвищим рейтингом відомого сайту iMdb.
Щодо сюжету фільму. Картина розповідає історію, мабуть одного з найвідоміших злодіїв коміксів – Джокера, клоуна – психопата. Його історію, в контексті фільмів про його заклятого ворога Бетмена, розповідали вже 3 рази. Персонаж встиг бути типовим злодієм у масці, філософом-терористом, гламурним бандитом та врешті решт, він став психопатом.
Це не особа що стане міркувати про високі теми вбиваючи людей, він не чіпає невинних, хоча, все залежить від настрою.
Кожна поява цього антагоніста виявляла його епоху, очевидно, що позаминулий Джокер, якого зіграв Хіт Леджер, є терористом через пережиті американською та світовою спільнотою актів тероризму. Якщо раніше, під час холодної війни вороги були ззовні та мали чіткі цілі, то в новий час обличчя противника стало невідомим а цілі ще менш зрозумілими та гуманними.
Хоч фільм 2019 року й розказує про події другої половини минулого століття, має на увазі він сьогоденні проблеми.
Посилення диференціації суспільства, проблеми екології, байдужості та егоїзму соціуму. На полотні всі ці складові довели до гротеску на фоні якого, вбивця, на момент стає героєм помсти, символом повстання, хоч глядач і розуміє увесь жах та психопатичність головного героя, та все ж розуміє що його до цього привело. Увесь фільм побудований на класичній схемі, коли герой, начебто навіть позитивний персонаж, отримує удар за ударом від жорстокого світу та обставин й морально розкладається.
Моторошні образи підкріплені навіяною темрявою Готема, який є містом-компіляцією усіх негараздів Нью Йорка.
Щодо гри актора-виконавця ролі Джокера – Хоакіна Фенікса, він показав свою майстерність на вищому рівні і персонаж запам’ятовується як слід.
Черговий джокер із нового покоління не гірший за минулого, але вони не рівноцінні бо зовсім різні. Підводячи підсумок, хочу сказати, що фільм перевертає усю гру, яку так довго програвали персонажі DC. Якщо нові фільми, найочікуванішими з яких є Бетмен, де роль однойменного героя дісталася Роберту Паттінсону, підуть цим же шляхом експериментів та знайдуть власний стиль в кінематографі, нас будуть чекати десятки нових картин з новим поглядом на жанр.
