Майже місяць карантину. Стадія «прийняття».

Стадія заперечення минула після декількох днів з початку карантину. Гнів ми подолали, компроміс теж пішов після того, як почали гуляти на балконі. Стадія депресії відійшла разом з відчаєм, коли в закладках в браузері з’явилися рецепти з «МастерШеф» та «Худнемо разом з Анітою Луценко». Ти виявляєш в собі талант до в’язання, 3 рази на день прибираєш дім, знаходиш під диваном речі, які загубив ще декілька років тому. З’являється розуміння того, що виконувати завдання дистанційно без викладачів не так важко як здавалося, а Кастанеда не дуже нудний. Робиш зарядку та вечірні вправи, готуєш крокембуш по-українськи, бачиш в ламінаті своє зображення, забув обличчя друзів, сваришся з телевізором? Це стадія «прийняття» – усвідомлення й смиренність з карантином.

0098e38d32e9cb78405e68f6e3613b82
Жарти жартами, а питання «як не зійти з розуму» є дуже актуальним для багатьох людей в самоізоляції. Для жінок питань трохи більше: «як зняти гель-лак вдома», «як самостійно нормально підстригтися без повної втрати волосся», «цікаво, чи вдасться мені записатися в салон хоч у вересні після закінчення карантину». Мене теж це цікавить, але відповідей на ці питання я, на жаль, не маю. Можу лише поділитися своїм способом життя під час самоізоляції, можливо це комусь допоможе.

  1. Я НЕ ВИХОДЖУ НА ВУЛИЦЮ
    Це найголовніший пункт – дотримування карантинних норм. Їх встановлюють не просто так, ми повинні це розуміти. Свідомість – наш скарб, не загубіть його. Я виходжу в магазин (обов’язково в масці) раз на тиждень, а то й рідше. Декілька разів на день «гуляю» на балконі, бо свіжого повітря повинно бути вдосталь в раціоні кожної людини.
  2. Фізичні вправи
    Однією з найбільш жорстких форм покарання в тюрмах вважається ізолятор. Не питайте, мені розповідали.
    В умовах карантину дуже важливо підтримувати своє тіло й не давати йому сумувати. Коли ми постійно рухаємося в повсякденному житті, а тут цілими днями сидимо на дивані у відчаї, нашому тілу все одно треба якось витрачати енергію. А променаду з кімнати на кухню не достатньо.
    Це не обов’язково повинно бути двогодинне тренування зі штангою. Рухайтесь так, як просять ваша душа та ваше тіло. Танці під улюблену музику вранці та ввечері – дуже класний варіант.
    Особисто я починаю ранок з зарядки під «Без обмежень» або «Bonfire» (або під ще сотні своїх улюблених пісень, гуртів і виконавців), а вечір закінчую йогою.
    Чесно, я намагалася займатися кардіотренуваннями, але мені шкода моїх сусідів знизу. І серце своє я наздогнала тільки біля ліфта. А займатися йогою не так легко як здається. Спробуйте, вам сподобається.
  3. Спілкування з друзями
    Люди, в кожного з нас є смартфон і комп’ютер. Думаю, немає ніякої трагедії в тому, що ви з друзями не бачитесь. Нам з подругою карантин не заважає. Щоранку й щовечора ми розмовляємо телефоном півгодини, інколи більше. А вдень спілкуємося в соціальних мережах, ділимося якимись пізнавальними навчальними відео або кидаємо одна одній смішні меми.
    Діліться з друзями своїми переживаннями, не закривайте себе в собі. На те вони й друзі, щоб розділяти з вами не тільки радості, а й страхи.
  4.  Самоосвіта
    Кожен день я намагаюся поглинати нову інформацію. Серіали й фільми  це, звісно, добре, але не можна давати собі деградувати.
    Виконання університетських завдань потроху + книги, які все ніяк не знаходила часу прочитати + розширення світогляду за допомогою БУДЬ-ЯКОЇ нової цікавої інформації = зарядка для мозку. Мозок  це теж м’яз, який потрібно тренувати.
  5. Музика, постійно музика
    З моменту пробудження й до моменту засипання я не вимикаю музику. Це допомагає мені відволікатися від думок, що турбують. Як можна думати про щось погане, коли обов’язково треба співати приспів разом з улюбленим виконавцем?
  6. Жарти
    Гумор  серйозна зброя. Для мене це ще й захисна реакція на будь-який стрес. Вдома ми жартуємо з мамою, сміємося по телефону з друзями, в інтернеті знаходимо кумедні відео. Не треба тужити. Треба дотримуватися норм карантину та багато сміятися. Ні, посумувати теж можна, не без цього. Я розумію, що не хочеться веселитися, коли папір або гречка закінчується. І взагалі, карантин – це сумно. АЛЕ! Ми намагаємося посміхатися, так? У вас вийде, спробуйте прямо зараз.
  7. Особистий простір
    Якими б близькими ви не були з батьками, хлопцем, дівчиною, неважливо, знаходитися 24/7 разом – це те ще випробування. Не бійтеся сказати: “Пробач, мені потрібно трохи побути наодинці”. Любляча людина зрозуміє вас і в будь-якому разі буде цінувати ваші особисті кордони.
    Як добре, що в мене є своя кімната.
  8. Можливість подумати
    Може це незрозуміло або нерозумно, я не буду заперечувати. Але я сприймаю цей час ще як знак від Всесвіту: «зупинись та подумай». В нас є можливість спланувати своє зрушення з мертвої точки після закінчення карантину. Навіть зробити переоцінку своїх пріоритетів і зрозуміти, що життя, на яке ми так скаржилися кожен день було не таким вже поганим.
    Хтось після довгої ізоляції почне цінувати те, що ніколи не цінував. Хтось більше уваги звертатиме на дерева, які почали розквітати ще місяць тому, а ми цього не помічали. Хтось нарешті замислиться про зміну роботи й щоранку буде прокидатися з думками: «Я люблю цю роботу й знаю, що сьогодні буде вдалий день».
    На питання «як не зійти з розуму під час карантину» ми начебто трохи відповіли. Тепер ваша черга. Дайте собі відповідь на питання «чому ви раніше не цінували все, чого зараз вам не вистачає?», «чому ви раніше не робили всі ці «корисні штуки»?», «щось в ваших життях зміниться після карантину або ви так і будете вічно незадоволеними?».
    Коли знайдете відповіді, то розкажіть, мені цікаво.Автор: Олександра Кутова