У Німеччині першовідкривачем способів передачі і прийому електромагнітних хвиль вважають Генріха Герца. У США впевнені, що заслуга винаходу радіо належить Миколі Теслі, який запатентував в 1893 році передавач, а в 1895– приймач.
Більшість країн вважає творцем першої успішної радіосистеми італійського інженера Гульєльмо Марконі. Він домігся цього в 1895 році. А радянський фізик Олександр Попов відстав від нього всього на один місяць.
Проте сьогодні ми відійшли від звичайного, традиційного поняття “радіо”. Тепер це не радіоприймач, який стоїть на кухні у кожному будинку. Тепер це наші смартфони, планшети та комп’ютери.
Звичайно, в деяких будинках досі залишились старі радіоприймачі, які вмикають час від часу. Але якщо говорити про молоде покоління, то більшість з них навряд чи користуються такою технікою.
Для того, щоб підтвердити чи спростувати цю думку, я опитала своїх знайомих. Так ось більшість з них, можна сказати, з насмішкою відповіли, що радіо – минуле століття, воно давно не популярне. Але опитані студенти, скоріше за все, мали на увазі традиційний радіоприймач. Або ж молодь просто не замислюється над тим, що радіо– невід’ємна частина нашого сьогодення. Тому що як говорить декан факультету журналістики Віктор Костюк: “Радіо– це звук і тільки звук!”.
Тобто, коли ви вмикаєте улюблений плейлист – це звук, коли ви завантажуєте новий випуск токшоу на YouTube, а самі займаєтесь іншими справами і просто слухаєте – це звук, коли ви довідалися про новий подкаст і запустили його на своєму смартфоні – це також звук. То чи не можна сказати, що усе перелічене вище належить до радіо?
Я вважаю, що можна, адже все у світі змінюється, і радіо трансформувалось також. Тому що багато інформації, яку ми отримуємо за день, тиждень чи місяць, ми отримуємо виключно за допомогою звуку.
Тому, коли молодь говорить, що радіо “вмерло” – ця думка хибна, адже воно трансформується і постає перед нами у новому форматі. Форматі прийнятному і цікавому для нинішньої вибагливої аудиторії.
На останок хочу подати коментар викладачки факультету журналістики Юлії Любченко, яка висловилася з приводу майбутнього радіожурналістики: “Звичайно, у радіомовлення є майбутнє. Сьогодні воно трансформувалось, перейшло в інтернет, стало ще зручнішим для прослуховування. Я б не ставила взагалі питання про зникнення радіо, бо сьогодні зростають рейтинги інформаційних радіостанцій, з’являються нішові радіостанції, активно розвивається подкастинг. Тому радіо не здає свої позиції”.
Ольга Івашкевич
