ЕКОЗАПОРІЖЖЯ – МОЖЛИВО! ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ НОВАЧКІВ

Запоріжжя… Що спадає на думку, коли ми чуємо цю назву? Авжеж, це – славетний о. Хортиця, козаки, ДніпроГЕС, торт «Іній» (так-так друже, цей вишуканий десерт теж бере свій початок у Запоріжжі!) На жаль, надалі цей список не буде таким оптимістичним, адже Запоріжжя сьогодні – це, перш за все, численні заводи, забруднене повітря, непридатна до споживання вода, купа сміття…

«Запоріжжя сьогодні входить до 5-ти найбільш забруднених міст України. Причиною цього є кілька факторів: потужний промисловий потенціал, автотранспорт, у меншій кількості сільське господарство. У 2019 році в місті почала працювати мобільна лабораторія моніторингу повітря, яка час від часу фіксує порушення, зокрема нещодавно зафіксували перевищення гранично допустимої концентрації формальдегіду, твердих часток у житлових районах. Ситуація потребує значної уваги та пошуку шляхів вирішення», – коментує Президентка Всеукраїнського молодіжного руху «Let’s do it Ukraine» Юлія Мархель.

У місті розташовано понад 290 промислових підприємств, які сприяють 60-70% забруднення.  Окрім цього, слід відзначити найбільшу європейську АЕС, розташовану в Енергодарі. В області налічується  надзвичайно велика кількість небезпечних промислових  об’єктів – вибухо-, еколого-, та хімічно небезпечних.

Постійне потрапляння небезпечних речовин в атмосферу несе за собою вкрай негативний вплив на здоров’я мешканців, якість сільськогосподарських продуктів, спричиняє загибель тварин і рослин тощо. До найбільш небезпечних речовин можна віднести: пестициди, канцерогени, фосфати, вуглекислий газ, ртуть та ін. У 2021 р. опубліковано 88 попереджень про забруднення атмосферного повітря.

Щодня до повітря потрапляє понад 150 хімічних речовин!

Згідно з «Санітарними правилами охорони атмосферного повітря в населених пунктах», рівень забрудненості у Запоріжжі оцінюється, як «недопустимий», з «помірно небезпечним ступенем» безпеки.

Чи може кожен з нас зробити кроки для розв’язання проблеми? Щоб відповісти на це питання та скласти певний «план дій», ми поспілкуємося з відомими екоактивістами Запоріжжя, Світланою Розсохач та Іриною Щетиніною, дізнаємося більше  про їхню діяльність  та влаштуємо «мозковий штурм» стосовно можливих варіантів розв’язання екологічних проблем у Запоріжжі.

Вітаю вас, пані Світлано та пані Ірино! Розкажіть, будь ласка, більше про себе: яким був ваш шлях до екоактивізму? Яких успіхів вже вдалось досягти? Чим займаєтесь зараз?

Ірина Щетиніна: Починала з себе, з усвідомлення, що не бажаю залишати своєму сину в спадок планету, яка тоне у смітті. Почала сортувати відходи, пошила мішечки та ходила з ними за покупками, відмовлялася від товарів в упакуванні, яке неможливо переробити, ділилася своїм досвідом у соцмережах. Потім організувала збір вторсировини в ОСББ. На жаль, довелося відмовитися від цієї ідеї через два роки, адже керівництво ОСББ не бажало брати на себе відповідальність за організацію сортування в будинку, а я вже не мала часу цим займатися, адже відкрила громадську організацію і розвивала проєкт зі створення в Запоріжжі майстерні з перероблення пластикових відходів PlasticOn. Наразі проходять останні приготування до відкриття майстерні.

Світлана Розсохач: У 2015 р. я побувала на полігоні відходів у м. Запоріжжі. Його висота та обсяг мене шокували, тому, коли друзі запросили вступити до екологічної організації «ЄвроІн», я відразу погодилася. Тим паче, що завдання полягало у навчанні учнів сортувати побутові відходи за фракціями. Ми розробили цікаві інтерактивні вправи з колегами та проводили просвітницьку роботу. Потім вирішили встановити контейнери в школах Запоріжжя. Завдяки своєму досвіду можу з впевненістю сказати, що діти краще розуміють матеріал, коли він подається в ігровій формі. Тому запропонувала учням придумати гру про сортування побутових відходів. У 2018 р. Марічем Костянтином була створена настільна гра «Перероблення» (для молодших школярів), а у 2019 р. «Екополія» для старших. Зараз ми вже розуміємо, що тільки сортуванням проблему великої кількості відходів не вирішиш, тому почали навчати стратегії  Zero Waste -5R.

 Отже, давайте тепер перейдемо власне до проблемних кейсів. Я називатиму екологічну проблему м. Запоріжжя, а ви скажете, як її можна вирішити та що вже зроблено, зокрема вами?

Добре, можемо починати. Першу проблему, яку ми розглянемо сьогодні, буде забруднення атмосферного повітря та води.

 Ірина Щетиніна: Головне, що ми з вами можемо зробити – не опускати руки, продовжувати скаржитися до органів влади, викликати мобільну лабораторію моніторингу довкілля, залишати заяви на 1580. Можливо, потрібно повторити мітинг «Маю право дихати», у якому я, як і тисячі мешканців міста, брала участь.

Світлана Розсохач: Стан повітря викликає занепокоєння. Кожного ранку йдучи на роботу, я відчуваю запах паленої гуми. У Шевченківському районі працює Абразивний комбінат. У нашій школі навчається близько 1000 учнів, а значить всі дихають під час уроків забрудненим повітрям. Від цього знижується працездатність, виникають алергічні реакції, дитина пропускає навчання та знижується рівень знань.
Дуже хочемо встановити на території школи лічильник якості повітря. Тоді зможемо інформувати учнів та мешканців будинків про реальний стан повітря. У місті є мобільна лабораторія з якості повітря, але не завжди виїздить на виклики. ГО «ЄвроІн» зараз подала заявку, щоб приєднатися до Української Кліматичної мережі.

 Скажіть, будь ласка, ви зіштовхувалися з проявами негативу, непорозуміння щодо вашого захоплення екологією, скажімо, з чимось на кшталт хейту? Можливо, вам ставили питання «А навіщо це взагалі?»

Ірина Щетиніна: Зіштовхуюся досі. Найбільш болючі такі коментарі від близьких, до яких не вдається донести важливість екологічного способу життя. Але на щастя я отримую більше підтримки, ніж негативу, це дає мені сили далі розповідати про свідоме споживання і відповідальне поводження з відходами.

Світлана Розсохач: З хейтом не зіштовхувалася. А от на запитання «А навіщо все це?» відповідати доводилося. Найкраще працюють приклади власних вчинків або колективні заходи. Наприклад, ми з учнями посадили 5 дерев у парку Шевченківського району м. Запоріжжя. Тепер можемо бачити, як вони ростуть, розповісти  та показати своїм друзям ці деревця та уявити, як через кілька років на цьому місці буде прекрасний парк для наших дітей та онуків. Разом зі своєю мамою шиємо з речей, які вийшли з ужитку, у техніці печворк різні гарні вироби. Замінили сидіння м’яких стільців, пошили простирадло на ліжко, мені спідницю зі старих джинсів. Це дуже креативні речі, які захоплюють своєю красою. А коли уявиш, скільки речей не викинули на звалище перегнивати, то взагалі пишаєшся собою. Кожен з нас може зробити свій внесок у свідоме споживання. Але це зміна стереотипів і цей процес малопомітний та поступовий.

Наступна проблема – сміттєзвалища. Чи маєте можливі варіанти її вирішення?

Ірина Щетиніна: Щоб не думати потім, куди подіти сміття, потрібно його просто не утворювати! Купувати те, що дійсно потрібно, ремонтувати речі, продавати чи віддавати непотрібні, а не викидати їх, сортувати відходи, компостувати органічні залишки. Це все під силу кожному з нас. А ще кожному з нас під силу скаржитися виробникам улюблених йогуртів на упакуванні PET 1 білого кольору, яка не приймається на перероблення у Запоріжжі (і багатьох інших містах України), писати скарги органам місцевого самоврядування на бездіяльність у сфері сортування відходів, додавати несанкціоновані сміттєзвалища на екомапу та контролювати процес їх ліквідування. Наразі у Запорізькій області розробляється регіональний план поводження з відходами, міська влада також почала проявляти цікавість до теми сортування відходів. Сподіваємося, вони доведуть справу до кінця.

Світлана Розсохач: Багаторазово з екоактивістами та учнями проводили прибирання несанкціонованих звалищ. Дуже багато будівельного сміття туди вивозиться. Добре, що почали з’являтися в соціальних мережах відео небайдужих громадян про таких «злодіїв». Ми хотіли навіть  «Екопатруль» створити. Це сайт на який би громадяни могли писати повідомлення або надсилати фото про правопорушення, а поліція б реагувала.
Але знову повторюся, що зараз потрібно навчати свідомого споживання речей. Дуже розділяю ідею пані Ірини зі створення Екохабу у м. Запоріжжі. Добре, що є пункти приймання вторинної сировини «Сільпо» та «Метро», де можливо отримати бонуси на картку. Хоча на полицях цих супермаркетів ми бачимо дуже багато товарів у пакуванні, що не переробляється

Що би ви могли сказати про нераціональне використання ресурсів. Які кроки допоможуть бути більш ощадливими?

Ірина Щетиніна: Вимкнути за собою світло чи воду під час чищення зубів – не складно, правда ж? Закручувати батареї, а не відкривати вікна, коли стає надто спекотно в опалювальний сезон – начебто теж, але часто ми забуваємо про ці прості правила.

Світлана Розсохач: Останнім часом з різних джерел інформації читаю про те, що ресурси вичерпні. Своїм учням розповідаю про цю проблему на своїх уроках географії. На жаль, люди ще не створили підприємства повного циклу перероблення ресурсів, тому багато вивозимо на відвали териконів, з труб у повітря та воду. Це все пов’язано з економікою. Відсутність  наукової бази, застаріле обладнання, неефективний менеджмент, відсутність фінансування все більше призводять до виснаження родовищ. Це змушує людей шукати альтернативні джерела енергії.

А що стосовно скорочення біорізноманіття? Чи є рішення в цій сфері?

  Ірина Щетиніна: Висаджувати рослини, які віками росли на наших територіях, а не гнатися за унікальними (але інвазивними) видами – це те, що можемо зробити ми з вами.

Світлана Розсохач: На уроках географії та біології говоримо з учнями про природу України та світу. Завжди говорю, що в природі повинен бути баланс. Якщо осушили болото, то зникнуть і загинуть рослини та тварини, зміниться ґрунт, зменшиться рівень води в річках і т.д. Червона книга України поповнилася за останній час багатьма рослинами, що зникають, та тваринами категорії II. Скільки малих річок не чиститься, скільки зривають першоцвітів на 8 Березня, до загибелі звірів призводить спалювання трави, через випасання овець в Херсонській області утворилася найбільша пустеля Європи Олешківські піски. Цей список, на жаль, можна продовжувати …

І, нарешті, останнє і на мою думку, найбільш болісне – «екобезвідповідальність» мешканців Запоріжжя.  Як ви дієте, коли бачите пустий сміттєвий бак та купу сміття біля нього, чи розмальовані об’єкти громадського користування?

 Ірина Щетиніна: Раніше казали «Чужих дітей не буває». Зараз я б сказала «чужого сміття не буває». Приберіть біля свого будинку, подумайте, як уникнути цієї ситуації у майбутньому (можливо причина в тому, що з відкритих баків вітром виносить сміття, можливо сміттєві баки занадто легкі, і можуть перекинутися, а можливо потрібно нагадати відвідувачам дитячого майданчика на прибудинковій території, що потрібно робити зі сміття). А якщо ви стали свідками безвідповідальної поведінки – зробіть зауваження. Бо це стосується і вас також.

Світлана Розсохач: Свідоме споживання може зменшити екологічні проблеми.
А поки що, по-перше, потрібно проводити навчання з дитячого садка. По-друге, щоб на вулиці мають стояти контейнери для сортування. По-третє, ввести штрафні санкції та дотримуватися їх. По-четверте, облаштувати такі майданчики камерами відеоспостереження.

Дякуємо вам за інтерв’ю. Отже, поміркуймо разом та спробуймо скласти певну «екоінструкцію» для новачків. Як доучитися до екоактивізму та стати ековідповідальним?

  Ірина Щетиніна: Важко починати одному. Приєднуйтеся до кола однодумців, з підтримкою ви звернете гори! Навколо нашої громадської організації Zero Waste ZP ми створили теплу компанію в соцмережах. Шукайте, долучайтеся, запитуйте, діліться своїми успіхами та невдачами. Будемо раді!

Світлана Розсохач: 

Не використовувати пластикові пакети, а пошити екоторбинку;

– Купувати каву у свій кухлик та отримати знижку;

– виключати світло в кімнаті

– закручувати кран, щоб зберегти воду;

– ремонтувати речі;

– віддати речі, людям котрим вони ще можуть знадобитися.

 

Ініціювати екозміни ви можете з простих буденних речей, а можете долучатися до великих ініціатив та акцій України, як-от Міжнародної акції Всесвітнього дня прибирання «World Cleanup Day», Всеукраїнського проєкту «Мішечок», Міжнародної акції цифрового прибирання та багато інших, а також долучившись до діяльності місцевих рухів у Запоріжжі. Приєднуйтесь і робіть світ навколо вас чистішим.

 

авторка: Марія Бокова