З нагоди майбутнього 101 річчя передачі Гульельмо Марконі першого трансконтинентального безпровідного радіосигналу, що стало визначною подією у історії радіо
Незважаючи на те, що в сучасному діджиталізованому світі, що переживає 4 інформаційну революцію, все менше місця залишається для традиційних медіа – чи то газети або телебачення, примітно те, що саме радіо не здає свої позиції, залишаючись як популярним засобом розваги так і рятівним джерелом інформування населення в екстремальних ситуаціях.
Тому, слід нагадати що майже 101 рік тому – 12 грудня 1901 року, відбулася одна з найбільш визначних подій в історії розвитку радіо – перша міжконтинентальна передача радіотелеграфічного сигналу на відстань більш ніж 3,500 кілометрів видатним італійським вченим-фізиком Гульєльмо Марконі. Саме ця технологія бездротового зв’язку була попередником радіо, телебачення, супутників та
інтернету.
Гульєльмо Марконі (1874-1937) – видатний італійський вчений-радіотехнік, дипломат і підприємець, який вважається винахідником радіо, що запатентував свій винахід 2 червня 1896 року. Лауреат Нобелівської премії з фізики за 1909 рік “На знак визнання вкладу у розвиток бездротової телеграфії”. Заснував у 1897 році у Великій Британії компанію, яка стала піонером у бездротовому радіомовленні – «Wireless Telegraph and Signal Company», що існує досі під назвою “Marconi Company”.
Підготовкою до передачі радіосигналу на такій великій відстані, яка навіть концептуально здавалася його сучасникам у науковому середовищі неможливою,почалася з того, що в січні 1901 Гульєльмо Марконі організував у Англії станцію для бездротової передачі радіосигналу. Перший експеримент із передачі бездротового радіосигналу на відстань майже 300 кілометрів між Ірландією та Англією закінчився успішно. Вже 12 грудня 1901, Макроні повідомив про феноменальне досягнення для тодішнього розвитку радіотехнології – перебуваючи на своїй станції у Південно-Західній Англії, у Полдху, він відправив радіосигнал через увесь Атлантичний океан, а це 3 тисячі 540 кілометрів, на нову радіостанцію встановлену на іншому континенті – північноамериканському острові Ньюфаундленді, яка функціонувала за допомогою 150 метрової антени-приймача, що піднімалася повітряним змієм.
Експеримент Гульєльмо Марконі емпірично спростував твердження про неефективність радіо, що превалювала в умах фізиків того часу, які стверджували, що радіосигнал може бути переданий лише на 300 кілометрів внаслідок природного викривлення земної поверхні.
Також цей проривний досвід у радіомовленні послужив точкою відліку у встановлення бездротового сигналу радіопередачі, скасувавши морально застарілу технологію дорогої та трудомісткої передачі радіотелеграфних повідомлень за допомогою кабелів, прокладених на дні Атлантики чи інших океанів. Вже в 1907 році після вдосконалення радіоапаратури Гульєльмо Марконі відкриває першу в історії трансатлантичну службу бездротового радіозв’язку.
Євгенія Пазюк
