Запорізький дуб – пам’ятка дубових лісів Запоріжжя. Вік дерева налічує понад 700 років. Дерево знаходиться на правому березі Дніпровського району Запорізької області, в колишньому селі Хортиця, на перехресті вулиць Тараса Бульби та Нечипора Дейкуна. Дерево розташоване на правому березі річки, в одній з численних балок системи розвилки Верхньої Хортиці.
“Запорізький дуб є священним місцем в Україні
Різні легенди, пов’язані з цією пам’яткою, трактувались в різних популярних журналах та виданнях, але всі вони не мають фактичного підґрунтя.
1. Богдан Хмельницький зі своїм військом зупинявся під цим дубом навесні 1648 року, перед битвою на Жовтих Водах.
2. Під цим дубом козацький отаман Іван Сірко зі своїми козаками писав знаменитого листа турецькому султану.
3. У 1843 році під цим дубом Тарас Шевченко читав селянам свою поему “Катерина”.
4. У 1919 році махновці намагалися зрубати цей дуб на дрова для броне-потяга.
5. Під час Другої світової війни Гітлер наказав фельдмаршалу Манштейну перевезти дуба до Берліна.
У публікаціях радянських часів немає жодної згадки про важливість цього дуба для запоріжців. Натомість робилися абсолютно безпідставні заяви про те, що дерево дивом уникало знищення. З 1950-х до 1980-х років за ним остаточно закріпилася назва «Запорізький дуб» і він став одним з найвідоміших туристичних об’єктів у самому центрі області.
У1972 році 700-річний запорізький дуб офіційно був визнаний пам’яткою природи місцевого значення. За даними 1979 року, дуб плодоносив раз на два роки і міг дати до 4-х кілограмів жолудів за рік. На той час пам’ятка входила до складу Національного культурно-історичного заповідника “Хортиця”, який щорічно відвідували сотні тисяч туристів з усього світу, а також офіційних делегацій з-за кордону.
Поруч з дубом знаходиться виставковий майданчик, ресторан і гранітна брила з написом “Дуб Запорізький”. Висота дерева 36 метрів, діаметр крони 63 метри. Окружність стовбура 6 метрів, висота стовбура 32 сантиметри, а вік понад 700 років.
Хвороба дубу та спроби його лікування
У 1990 році запорізький дуб захворів, у нього почало осипатися листя та згодом почала лущитися кора. Поки влада була абсолютно байдужою, ентузіасти намагалися врятувати пам’ятку: копали дренажні траншеї для відведення зайвої води, впорскували в ґрунт стимулятори росту, заливали тріщини бетоном і обрізали сухі гілки. Однак ці зусилля були марними, і до 1995 року про вмираючого дуба забули. Проте навесні 1996 року одна з гілок почала подавати ознаки відродження з ростом листя.
Починаючи з 2002 року докладались значні зусилля для порятунку пам’ятки: встановлювались металеві стовпи для підтримки гілок, консервували деревину та укріплювали її, щоб запобігти просіданню. У 2012 році розпочалося масштабне крапельне вливання деревини спеціальним розчином та розпочато широкомасштабне лікування.
Тим часом стан дуба поступово погіршувався, сухі гілки одна за одною обламувалися. Наприклад, у листопаді 2014 року одна гілка відпала після того, як її зламав вітер, у травні 2015 року в суху ділянку влучила блискавка, після чого відпало ще кілька гілок.
Нинішній стан дуба можна було б зберегти для майбутніх поколінь за допомогою консервації, але з однією гілкою, що залишилася живою, це нікому не потрібно. Запорізький дуб майже втратив свою привабливість як туристичний об’єкт, тому у 2017 році історико-культурний комплекс було передано на баланс Запорізької міської ради. Вже у 2017 році потік відвідувачів до комплексу значно скоротився, а публічних заходів відбувалося мало.
24 вересня 2018 року на чергове засідання Запорізької міської ради було винесено проект рішення про позбавлення дуба статусу пам’ятки природи місцевого значення. Передбачалося, що після цього дуб просто спилять і почнуть реконструкцію всього історико-культурного комплексу. Однак це рішення не було прийнято, оскільки не набралося достатньої кількості голосів.
Сьогодні Запорізький дуб перебуває під загрозою повного знищення. Однак, навіть якщо саме дерево вимре в найближчі роки, його рештки залишаться як сакральний об’єкт пам’яті. Тому є потреба визнати Запорізький дуб пам’яткою природи та історичною пам’яткою місцевого значення. Наукове обґрунтування для цього вже підготувала Запорізька місцева інспекція з охорони пам’яток історії та культури.
підготував: Ростислав Балута
