1927 рік: як виникло прямоефірне телебачення?

Ось так виглядає людина, завдяки якій ми можемо бачити трансляції з віддалених куточків нашої планети.

Герберт Юджин Айвс – вчений та інженер. Саме він у першій половині ХХ століття був керівником розробки факсимільних та телевізійних систем в AT&Т. І хоча найбільшої популярності винахідник здобув експерименту Айвса – Стіллуелла 1938, який надав пряме підтвердження уповільнення часу спеціальної теорії відносності, ми згадуємо його завдяки першій публічній телепередачі на велику відстань

Так, 7 квітня 1927 року здійснено передачу виступу міністра торгівлі США Герберта Гувера з Вашингтона до Нью-Йорка.

Феномен створений науковцем спільно з Bell Labs – американською корпорацією, яка була створена в 1925 році шляхом злиття та централізації науково-дослідних відділів компаній AT&T і Western Electric, а згодом – в 1996 році перетворилась на дослідницький підрозділ Lucent Technologies, добре відомий у царині телекомунікацій, електронних та комп’ютерних систем, назвали «проривом Івса».

Принцип роботи механізму

Винахідник передавав рухомі зображення зняті диском з 50 отворами з частотою 16 кадрів на хвилину спеціальним кабелем з Вашингтона до Нью-Йорка, і по радіо з Уіппані, Нью-Джерсі. Для демонстрації використовували. Журналісти, що дивилися трансляцію, могли не лише бачити Гувера, а й розмовляти з ним.

Вже через три роки, в 1930, його двостороння телевізійно-телефонна система (грецькою “іконофон” – “зображення-звук”) знаходилася в регулярному експериментальному використанні. Bell Labs присвятив роки дослідженням та розробкам під керівництвом доктора Івса та його команди з більш ніж 200 науковців, інженерів та техніків. Bell Labs мала намір розробити відеотелефонію та телебачення як для телекомунікаційних, так і для розважальних цілей.

підготувала Олександра Артамонова