Під час повномасштабного вторгнення українці часто звертаються за допомогою та підтримкою до медіаперсон. Нестабільний психологічний стан та довіра телебаченню є передумовами популяризації псевдоспеціалістів в українському інфопросторі. Наслідком цього є ситуації з відомим психологом Дмитром Карпачовим та схема-терапевтом Спартаком Субботою. Проблемою діяльності цих двох є маніпуляція масовою аудиторією.
Колега по психологічному перу Ілля Полудьонний провів 7-місячне розслідування щодо постаті Спартака, в результаті якого були виявлені неоднозначні дані про психіатра, а саме: відсутність медичної освіти та статусу магістра в психологічній сфері, робота в партії ОПЗЖ, втрата членства в Українській асоціації когнітивно-поведінкової терапії та навіть змінене ім’я, яке грало важливу роль у ході розслідування. Повний текст дослідження можна переглянути на сторінці медіа “Свідомі”, а відеоверсію опубліковано на ютуб-каналі Poludonnyi під назвою “Сатердей. Людина, що грає спектакль”. Станом на 10 травня Ілля довгий час не виходить на зв’язок зі своїми підписниками в Інстаграм. Раніше він зазначав, що його соціальні мережі намагаються зламати. Спартак Суббота усі звинувачення заперечив у своєму телеграм-каналі, опублікував свідоцтво про народження та оголосив про свою заяву до суду.
Якщо для викриття Субботи Іллі Полудьонному знадобилось 7 місяців, то з Дмитром Карпачовим ситуація набагато легша. Ще у 2018 році журналіст Олексій Святогор подав позов до суду про захист прав споживачів. Тоді Дмитро проводив семінари на психологічні теми, але не мав на це права. Карпачов не мав і не має досі психологічної та медичної освіти. Як зазначається у статті Святогора, “Національна академія медичних наук України інформувала про неприпустимість проведення будь-яких психологічних дослідів та надання послуг особами без фахової психологічної освіти, як відверто шкідливих”. Ми маємо інформацію, що Дмитро пройшов вищу школу соціології при Інституті соціології НАН України, Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки, Київську асоціацію практикуючих психологів і психотерапевтів. Повну освіту Дмитро має тільки за спеціальністю – маркетинг.
Разом із психологинею Валерією Шум ми обговорили та порівняли особливості діяльності двох медіапсихологів – Дмитра Карпачова та Спартака Субботи.
Чому діяльність медіапсихологів є небезпечною?
“В часи війни психіка українців є оголеною, тобто ми сприймаємо різні подразники досить гостро. Навіть звичайний звук газонокосарки може асоціюватися з чимось небезпечним, наприклад, дроном. У цей період навколонаукові спеціалісти дають хибну думку та термінологію, що є ганьбою для психологічного світу. Небезпечним є гра з поняттям “психолог”, бо ця професія є провідною. Активно працюють військові психологи, сімейні, бо війна безпосередньо впливає на родинні стосунки та кризу в них. Діяльність психологів є важливою для людей, в яких родич пішов на війну або загинув на лінії фронту. Кількість звернень до психологічних спеціалістів помітно зростає. Спекуляція на психології в часи війни є зрозумілою з комерційної точки зору, але абсолютно небезпечною для всіх сторін.”
Як ви можете схарактеризувати Спартака, як спеціаліста?
“Чесно, я ніколи не сприймала Спартака, як спеціаліста. Його спільний проєкт з Женею Яновичем “Подкаст терапія” для мене був розмовою двох людей, але одна з них мала базову психологічну освіту (принаймні, до розслідування Іллі Полудьонного). Завдяки образу Спартака, а саме загадковий зовнішній вигляд, одяг чорного кольору, приємний голос, Суббота міг говорити про дослідження, яке проводилось в тисяча дев’ятсот енних роках, й аудиторія йому повірить, навіть якщо аналіз і не проводився зовсім. Чарівне слово “дослідження” та гра термінами підносить псевдоспеціаліста до високого рівня. Люди ведуться на харизму, більше ніж на доказову базу. Адже навіть якщо у Спартака або будь-якого іншого самозванця буде виявлена освіта майстра манікюру, як єдина базова, то всеодно знайдуться ті, хто буде позитивно відгукуватись на це. В одному з випусків ПТ я зловила Спартака Субботу на неправильному визначенні терміну “контрзалежність”. Він пояснив його абсолютно неправильно. Навіть у Вікіпедії це поняття інтерпретовано правильніше. Ораторські здібності + харизма + приємна зовнішність є успішними факторами, щоб стати експертом в близько науковому підході. У висновку: Спартак є нарцисичний, псевдонауковий та харизматичний.”
Що собою представляв проєкт “Подкаст терапія”: користь чи ще один проблематичний контент для української спільноти?
“В наш час тарологи та астрологи є неймовірними експертами, до думки яких прислухаються люди.Якась частина людей вірить акторам щодо ситуації на фронті, більше ніж реальним військовим експертам. Якщо сприймати “Подкаст терапію”, як спілкування двох друзів з різними думками та позиціями, то це супер. Але більшість аудиторії не читає дисклеймер до випуску. Для них це консультація з дипломованим психологом. Проблема більше не в Спартакові, а в сприйнятті інформації глядачами.”
Зрозуміло, що “Супермама” – це розважальна телевізійна передача, а Дмитро Карпачов – ведучий, завданням якого є озвучити заготовлений сценаристами текст. Але Дмитро веде власні курси з психології, при цьому не маючи повної професійної освіти. Чому до нього досі звертаються люди, попри цей фактор?
“Телевізор сприймається, як істина, а ймовірний психологічний експерт для аудиторії є спеціалістом. В кінці кожного випуску Дмитро надає сертифікати на свій курс, мамочки йдуть до нього, як на КОНСУЛЬТАЦІЮ. Так, він не завжди каже абсурдні речі. Якщо мама б’є дитину, він скаже, що це неправильно. Але це думка не спеціаліста, а звичайної адекватної людини. Часто псевдофахівці кажуть багато правильної та зрозумілої інформації, тим самим навертають до себе людей і заробляють кредит довіри. Тому, коли через певний час з’являється шкідлива інформація з певним набором сексизмів, ейджизмів, антифемінізмів та т.п., люди вже будуть сприймати її, як істину. Думку, навіть повну маячню, телевізійних експертів з мільйонними переглядами легалізують в інформаційному просторі. Тому Карпачов досі має клієнтів.”
Порівнюючи Суботу та Карпачова, які спільні та відмінні риси цих постатей ви можете виокремити?
“Спільним є питання освіти. В обох воно відкрите. Карпачов є коучем. Завданням цієї професії є мотивувати людини на дії, досягати мети. Психолог буде розбиратись, чому в людини виникло бажання досягати саме цієї цілі, чи є вона нав’язаною суспільством. Наступною спільною рисою є добре пропрацьований образ у кадрі: зовнішність, офіційний стиль, харизма. Вони неймовірні оратори та маніпулятори: відвертий абсурд з їх вуст буде звучати правильною та логічною думкою.
Відмінною ознакою є їх аудиторія. До Дмитра звертається старше покоління з питання щодо виховання дітей, сімейних стосунків. Спартак працює на молодь, студентство. Хоч, як я зазначала раніше, освіта цих двох під питанням, Спартак більш інтелектуально розвинений, ніж Карпачов. Цей висновок я зробила внаслідок опрацювання дописів в їх телеграм-каналах. І все ж таки та база, яку надають під час здобування статусу “бакалавр”, відіграла вагому роль. Карпачов і Субота є псевдонауковцями: Спартак грає підмінами понять, розумними іменами та датами, а Дмитро каже те, що можна прочитати в журналі Cosmopolitan 2006 року.”
Чому ситуація зі Спартаком Суботою набрала велику кількість розголосу, а інші псевдопсихологи продовжують популяризувати себе в медіа?
“До уваги треба брати фігуру людини, яка провела розслідування. Бо, на мою суб’єктивну думку, Ілля довгий період натякав на негативні висловлення Спартака вбік гештальт терапевтів. А Полудьонний є представником цього напряму психології. Чи розгнівав Спартак асоціацію? Я думаю: так. Оскільки гештальт терапія є популярною та провідною. В Запорізькому національному університеті, під час мого навчання, були викладачі гештальт-терапевти. Безумовним фактором розголосу цієї ситуації є медійність Спартака. Він зайняв велику нішу. Разом з Яновичем вони розробили проєкт під час повномасштабного вторгнення, коли українці шукали психологічну допомогу. Його помилкою було говорити неприємні речі про інших спеціалістів в різних напрямках. Це є порушенням етики.”
Як українцям захистити себе від впливу псевдоспеціалістів?
“По-перше, не варто оцінювати спеціаліста тільки з одного джерела, треба також перевірити соціальні мережі фахівців та інші медіа, де експерт висловлює свою думку. Цілком вірогідно, що ви побачите різницю суджень та тверджень. По-друге, освіта. Важливо розуміти, що проходження психологічних курсів у нашій країні не дають права розпочинати свою психотерапевтичну діяльність. Тому перевіряйте наявність освіти обраного вами спеціаліста. Диплом має бути державного зразка, він видається закладом вищої освіти тільки за акредитованою освітньою програмою.
По-третє, якщо вам здається, що “спеціаліст” говорить якусь маячню, то є вірогідність, що вам не здається. Варто звернутися до декількох фахівців, почути іншу думку. І останнє(порада засобам масової інформації): вам варто передивитися свої критерії на коронацію експертності. Адже наразі довіра до телевізора достатньо висока”.
Під час довгої розмови психологиня наголошувала на важливості критичного мислення. Перевіряйте інформацію, яку споживаєте, щоб не потрапити в пастку карпачових, суббот та арестовичей.
Оновлення: 10 травня, о 9:00, Спартак Суббота опублікував на своєму ютуб-каналі “Спартак Суббота Психолог” відеозвернення, в якому продемонстрував свій пакет аргументів, які спростовують розслідування Іллі Полудьонного. Спартак показав диплом магістра, отриманий після навчання в Університеті Ніцци, сертифікати проходження курсів когнітивно-поведінкової терапії та розповів про членство в різних міжнародних асоціаціях. Аналіз коментарів під відео, представлені Субботою документи не переконали суспільство. Довіра до цієї постаті зникла після опублікування підробленого, на думку експертів та фанбази, свідоцтва про народження. Також Спартак не прокоментував два пункти розслідування, а саме відсутність диплома з Національного медичного університету мені О. О. Богомольця та звинувачення щодо неетичної поведінки з клієнтками.
Діана Кулинич
“Психолог” Дмитро Карпачов і його “майстер-класи”
Спартак Суббота: освіта, наукові публікації та “складнощі” зі Scopus
Фото spartaksubbota
