Як зберегти своє життя під час окупації

ілюстрація

Вже більше року триває повномасштабна російсько-українська війна. Понад 12 мільйонів цивільних українців були вимушені покинути свої домівки і шукати прихистку в країні та за її межами. Проте не у всіх була і є можливість та бажання покидати рідну землю, свій дім та близьких. Головне для них – зберегти своє життя, життя своїх дітей, батьків, рідних, не піддавшись при цьому на провокації та пропаганду окупантів. Війна навчила виживати в досить складних умовах, під обстрілами, бомбардуваннями, залякуванням, мордуванням, але це ні в якому разі не допомагає окупантам зламати бойовий дух українців. Люди, які пережили страшний період окупаційних дій, діляться жахливими почуттями та досвідом, зокрема, чому вони навчилися  під час життя на непідконтрольній Україні території. Цю інформацію можна розцінювати як корисні поради людям, які нині перебувають під окупацією і не мають змоги евакуюватися в безпечні місця.

З метою конфеденційності ми не будемо розголошувати прізвища осіб, які були опитані.

«Ми навчилися цінувати свою державу по справжньому», – Марія

Особисто мене обстріли навчили берегти себе і своїх близьких. Звичайно, спочатку було складно контролювати свої емоції і паніка була, але згодом ми навчились опановувати себе. Саме це допомогло нам бути сильнішими, і зрозуміти, для чого ми живемо. Кожного ранку ми дякуємо нашим захисникам – нашим героям.

«При першій нагоді ми запасались продуктами харчування та робили закрутки, щоб хоч якось протягнути цей складний період», – Олександра

Наша сім’я навчилась перебувати довгий період без світла та газу, тому нам потрібно було економно використовувати продукти харчування. Найголовніше – це бути уважною, тому я прислухалась до кожного звуку вдень та вночі та одразу скидала дитину з ліжка, накривши собою при першому вибусі.

«Іноді навіть були випадки, коли доводилось терпіти, коли хочеться до туалету і забути про їжу і пиття на добу, для мене це вже стало звичайними речами», – Оксана

Дуже важливо мати запас питної води та заряджені телефони і павербанки, адже світла може не бути тижнями. Єдине, що також важливе, – це запас базових ліків, серед яких обов’язково мають бути знеболювальні та жарознижувальніпрепарати. Ми менше читали новини, адже вони, дійсно, впливали на нашу психіку.

«Я вже готова до всього», – Наталя

В перші дні війни, навіть ще до окупації, термінали різко перестали працювати, тому помилкою було особисто для мене те, що не було готівки. Ми спали з сім’єю кожної ночі одягнені, це потрібно було для того, щоб, коли почалось бомбардування, ми могли швидко покинути оселю і перейти в безпечні місця. Іноді доводилося по декілька діб сидіти в підвалах. Ми не були ретельно підготовлені до окупації, але діяли згуртовано та рішуче попри труднощі.

Звичайно, ці поради не є вказівками військових експертів та воєнних фахівців, але людина, яка пройшла сама через виклики окупації та зіткнулася з усіма труднощами цього жахливого середовища, не гірше знає, як діяти в екстренних та надзвичайних ситуаціях.

Всіх цих людей об’єднує єдина мета – повернутися до звичайного життя, але попереду довгий період психологічного відновлення та реабілітації, і найголовніше – Перемога!

Ростислав Балута