Війна є надзвичайно складною та травматичною ситуацією для всіх, особливо для дітей. Однак дорослі можуть зробити все можливе, щоб пом’якшити її вплив. Від того, як вони поводитимуться та реагуватимуть, залежить емоційний стан та спокій юних громадян.
Діти під час війни є найвразливішими. Вони не можуть самостійно піклуватися про себе, тому особливо важлива підтримка та турбота з боку дорослих. Наразі, одні з найтяжчих розмов з дітьми стосуються саме війни, смерті та втрати близьких осіб.
Тож як можна надати допомогу дитині у такій складній ситуації?
Контролюйте емоції
Важливо пам’ятати, що діти у сприйнятті світу та життєвих обставин орієнтуються на поведінку батьків. Намагайтеся поводитися спокійно принаймні при дитині. Це допоможе їй легше адаптуватися до складних життєвих обставин.
Ось поради, які допоможуть батькам керувати своїми почуттями, підтримувати своїх дітей та допомагати їм почуватися в безпеці, про це повідомляють у Центрі громадського здоров’я України у Фейсбук.
- Піклуйтеся про себе, аби могти підтримати дітей
- У моменти дуже сильного стресу приділіть хвилинку собі.
- Прислухайтеся до свого дихання, сконцентруйтеся на вдихах і видихах.
- Ви можете покласти руку на живіт і відчути, як він піднімається й опускається з кожним видихом.
- Потім ще деякий час просто прислухайтеся до свого дихання.
Також важливо дотримуватися звичної для дитини рутини. Потрібно навчитись контролювати свої емоції. Велике значення мають вираз обличчя дорослих та тон, яким подана інформація. Під час розмов батькам чи педагогам варто спостерігати за поведінкою дітей, адже кожен з них також може по-різному сприймати почуте. Варто пам’ятати – коли виникає загроза, то діти орієнтуються на нас, батьків.
Як керувати своїми емоціями?
Дитячий психолог Олена Черевична зазначає,що першим помічником у цьому є розвинений емоційний інтелект(EQ).
«Емоційний інтелект– це здатність розуміти, усвідомлювати і управляти власними емоціями, своєю мотивацією, думками і поведінкою, регулювати свій емоційний стан, а також це вміння управляти емоційними станами інших людей. Першим кроком до розвитку емоційного інтелекту є усвідомлення і проговорювання своїх емоцій. Ведіть щоденник емоцій і почуттів, у якому робіть аналіз прожитого дня, своїх емоцій, їх причин. Спробуйте виявляти свої почуття за допомогою думок, зверніть увагу, які ваші думки викликають у вас гнів, які думки супроводжують смуток, щастя. Використовуйте вправи та техніки, які сприятимуть розвитку власної емоційної стійкості. Наприклад, вправа «10 секунд». Коли ви відчуваєте сильні емоції, спробуйте дати собі відповіді на декілька запитань: Яку емоцію я зараз відчуваю? Яка моя потреба зараз не реалізована, яке бажання? Як я можу вплинути на ситуацію?Для розвитку вміння керувати власними емоціями також рекомендую звернутися до психолога».
Проговорюйте емоції
Олена Черевична дає такі поради, як контролювати емоції дітей:
“Дитина повинна відчувати, що може довіряти вам. Ніколи не висміюйте і не знецінюйте її переживання. Реагуйте на емоції дитини, навіть на негативні, не залишайте її наодинці зі світом. Якщо дитина запитає, чи буває вам страшно – чесно дайте відповідь, що буває, але ви завжди будете її захищати.
Спостерігайте за станом дитини та редагуйте на її потреби.
Важливо вести спостереження за емоціями дітей та рівнем активності. Потрібно, аби дитина проговорвала з вами ситуацію та свій емоційний стан, ставила запитання, які її цікавлять чи турбують.
Одні діти хочуть говорити про стресогенну ситуацію, інші — ні. Обидві реакції — нормальні й природні. Якщо дитина хоче поговорити, дайте їй змогу в комфортних умовах поділитися думками й поставити запитання. Уважно вислухайте дитину, при цьому зверніть увагу на мову її тіла, емоції та спонукайте її до спокійної розмови”.
Як допомогти дитині впоратися зі стресом під час війни ?
Психолог Олена Серединська поділилась із нами порадами:
“Зазвичай діти долають стрес краще, коли поруч є стабільні, спокійні дорослі. Спілкуйтеся з дитиною та обговорюйте її переживання, страхи та турботи.Дотримуйтеся розпорядку дня: готуйте обіди разом, наводьте лад в будинку, займайтеся спортом тощо. Також не забувайте грати з дітьми. Спільна гра має велике значення для дітей. Під час гри дитина заспокоюється, проживає в безпечний спосіб різні емоції, відволікається, моделює життєві події тощо. Створюйте в родині атмосферу захищеності, підтримки та єдності, що стане головним ресурсом для дитини в подоланні будь-яких викликів долі.”
За її словами, запорука стабільної психіки дітей — адекватна поведінка батьків. Тому, перш за все, дорослим потрібно піклуватись про свої емоції.
Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово підтримки.
підготувала Вероніка Баля
