фото: Сергій Козлов
Знищена історія: як росія руйнує наші музеї
За даними Міністерства культури України, з початку повномасштабного вторгнення росія зруйнувала або пошкодила 1624 об’єкти культурної спадщини. Від багатьох відомих пам’ятників архітектури та історії, наприклад музею Григорія Сковороди, залишилися лише руїни та спогади.
Однак, справжні обсяги руйнувань можуть бути масштабнішими, про що ми дізнаємося лише після деокупації. Удари по українським пам’ятникам, церквам, музеям – це метод окупаційних військ стерти українську ідентичність.
Відновлення пошкоджених пам’яток, за словами депутатки Ганни Бондар, буде дуже складним і тривалим процесом не тільки через значні фінансові витрати, але й відсутність в Україні нормативів приватно-державного партнерства для реставрації.
Пропонуємо вам згадати, які музеї, присвячені видатним українським культурним діячам, були зруйновані внаслідок російських атак.
- Художній музей імені Архипа Куїнджі
Авторка: Вероніка Христіч
Джерело: Ukrainian Museum
Джерело: mistomariupol
Джерело: The Village
Архип Куїнджі був видатним українським пейзажистом, народженим в Маріуполі. Природа України була частим сюжетом в його картинах, підкреслена майстерною роботою над світлом.
Ідея показати українцям весь життєвий шлях художника та познайомити з його творчістю, попри перебування більшості оригіналів в російських галереях, виникла ще понад 100 років.
В 2010 році нарешті світу відкрилися зали художнього музею ім. Архипа Куїнджі. Музей налічував десятки фото, листів, меблів талановитого митця і, найголовніше – зберігав 650 живописних, 960 графічних творів, 150 скульптур та понад 300 предметів декоративно-прикладного мистецтва.
Однак проіснувати йому довелося всього 12 років.
24 лютого 2022 року завідувачка музею Тетяна Булі із самого ранку ховала роботи Архіпа Куїнджі, але шедеври це не вберегло. “Роботи не спалив вогонь, не знищила вибухівка, але, на жаль, їх передали особисто в руки окупантам”, – розповідає Тетяна Булі в інтерв’ю The Village.
21 березня 2022 року російські окупанти влучили в музей ракетою, через що в будівлі обвалився дах та постраждав фасад. Награбовані оригінали робіт Куїнджі вціліли, але доля інших експонатів може бути менш втішна. Дві персональні виставки Василя Коренчука та Валентина Пархоменка вціліли.
Музей, за словами завідувачки, підлягає відновленню.
- Будинок-музей Поліни Райко
Авторка: Вероніка Христіч
Джерело: Українська правда
Джерело: Українська правда
Джерело: Благодійний фонд ім. Поліни Райко
Джерело: Благодійний фонд ім. Поліни Райко
Хіба не кожен українець чув про шедеври наївного мистецтва Марії Примаченко та Катерини Білокур. Однак, не одні вони прославилася простими та щирими картинами на теренах України.
Поліна Райко, яка все своє життя прожила в Олешках, що на Херсонщині, попри неймовірно важке життя, втілювала весь біль в яскраві та радісні картини. Довгі роки жінка пропрацювала в колгоспі та на городі, “у бєдності”. В неї була сім’я – чоловік та син із дочкою. У 1994 році Поліна втратила свою дочку Олену, через рік помер її чоловік Михайло. Син мисткині Сергій пиячив та вів кримінальний спосіб життя, нерідко він вимагав у своєї матері гроші, часом, насильно.
В 69 років жінка знайшла в собі мистецький хист. Одного разу взявши пензлик в руки, до самого кінця вона писала на стінах та на стелі свого дому, перетворивши його в живу галерею.
Всю маленьку пенсію вона вкладала у фарби, це була її єдина відрада та своєрідна терапія – “Я щаслива, тільки коли я малюю”.
В 2002 році помер і її син – жінка лишилася сама і замкнулася ще більше. “Коли малювала, нікого в хаті не було. Сама. Ввечері замикала двері, ставні та малювала,” – розповідає сусідка Поліни Алла.
Померла Поліна Райко в 2004 році лишивши по собі геніальний спадок. Однак, тепер абсолютну більшість її світлих картин можна побачити лише на десятках фото та відео.
6 червня 2023 року росіяни скоїли терористичний акт, зруйнувавши Каховську ГЕС. Разом із тисячами покалічених життів, велика частина доробку Поліни Райко була знищена. Врятувати те, що лишилося від її робіт стане можливим лише після деокупації.
- Історико-краєзнавчий музей в Іванкові (Примаченко)
Авторка: Вероніка Христіч
Джерело: Укрінформ
Джерело: The Village
Одна з найвідоміших українських мисткинь – це, безумовно, Марія Примаченко. Її чудернацькі звірі, веселі та, часом, тривожні сюжети захоплюють безліч українців, знайомими з народними мотивами, та навіть всесвітньо відомих художників, як Пабло Пікасо.
Марія Примаченко та її творчість пережили Другу світову війну та аварію на ЧАЕС. Попри те, що її село потрапило в евакуаційну зону, вона лишилася в рідній Болотні на Київщині та продовжувала малювати, правда тепер Марія вкладала в картини ще й переживання про радіаційну катастрофу.
В 1981 році в смт Іванків на Київщині відкрився історико-краєзнавчий музей в будівлі панського маєтку. Крім археологічних знахідок доби Київської Русі, періоду козацтва та української революції 1917 року, музей став прихистком для оригінальних робіт Марії Примаченко.
Але на третій день повномасштабного вторгнення, будівлю вщент зруйнували росіяни.
Декілька ранніх робіт Марії Примаченко, зокрема 4 розписаних тарілки, втрачені назавжди, частина – пошкоджена. Згоріли в полум’ї від російських обстрілів предмети інтер’єру та одягу, рушники, автентичні вишивки 200-річної давнини. Місцеві жителі змогли врятувати ще частину експонатів і картин Примаченко.
5 березня Благодійний Фонд Сергія Притули продав відому картину мисткині “Квіти виросли коло четвертого блока» на аукціоні за 500,000 доларів: всі виручені гроші пішли на підтримку ЗСУ, що можливо допомогло врятувати сотні життів.
“За мною не плачте, я не пропаду на том світі…
У мене там теж буде робота, тільки треба взяти з собою гарні фарби та папір – я все пам’ятаю.
Я вас ніколи не забуду і всім людям навіки заповідаю любов.
Мені бачилося: ще така любов буде на землі! – лад буде.
Живіть зі світом…” – Марія Примаченко
Фото: Вероніка Христіч
- Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди
Авторка: Вероніка Христіч
Джерело: Ukrainian Museum
Джерело: Find Way
Григорій Сковорода – один з найвидатніших інтелектуальних Світил України, над ідеями якого сучасні філософи досі сушать голову.
Ідеї мандрівного філософа сягали внутрішнього світу людини, її почуттів, індивідуальності, самопізнання: «Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе». Розділяв Сковорода і християнські цінності, слідував все життя Святому Письму, заповідавши всім послідовникам та простим українцям сутність любові.
Подорож світом неодмінно тягнула Григорія Сковороду назад до батьківщини, до її рідних сел. Як би росіяни не намагалися довести, що Сковорода – “російський філософ”, його ідеї окупанти не розділяють.
7 травня 2022 року російський снаряд влучив в стародавній музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка на Харківщині, в 300 рік від народження митця, зруйнувавши його повністю.
Будівля, де розташовувався музей, була зведена у 18 ст. У ній жив і сам митець. Експозиція представляла відвідувачам видання філософа, книги ідеологів Сковороди, скульптури, особисті речі, зокрема його музичні інструменти.
Тепер в серці руїни, яка раніше слугувала провідником в життя мандруючого філософа, стоїть єдина збережена статуя Григорія Сковороди.
- Музей українських старожитностей (будинок Тарновського)
Авторка: Вероніка Христіч
Джерело: Вікіпедія
Фото: Сергій Лаєвський
Василь Тарновський не присвятив своє життя творчості, однак, він зробив не менше для України, ніж великі постаті, згадку про яких знищували російські війська.
Протягом цілого життя Тарновський збирав український фольклор, предмети старовини по всій території Лівобережної України. У 1896 році Тарновський збудував музей старожитностей, де розмістилося понад 10,000 культурних та історичних пам’яток українськості, від доісторичного періоду, козацької доби і до кінця 19 ст.
У музеї в різні роки зберігалися документи 17-18 ст., перші друковані книги, серед яких “Апостол” Івана Федорова, особисті речі, що належили гетьманам Мазепі, Скоропадському, Палію. Колекціонер особисто знав найвизначніших персоналій української культури – Шевченка, Куліша, Гоголя.
За власні кошти він підтримував діяльність українських вчених і митців, спорудив пам’ятники Миколу Гоголю в Ніжині, Івану Котляревському в Полтаві та з його допомогою на могилі Кобзаря повстав хрест із написом “Свою Україну любіть, Любіть її…”. Зокрема, меценат збирав все, що було пов’язано із Шевченком – від ескізів картин до оригіналів його творів. Свою руку він також доклав до підготовки селянської реформи 1861 року, яка звільнила українських селян від кріпацтва.
11 березня 2022 року в будинок старожитностей Тарновського прилетів російський снаряд. Будівля зазнала суттєвих руйнувань. Цінні артефакти історії, які вперше з’явилися в будинку Тарновського, зберігаються в українських національних музеях. Але сама ця будівля була хіба не центром зосередження української історії, яка пережила більшовиків, пережила Другу світову війну, але не встояла перед російськими ударами.
авторка: Вероніка Христіч
