ЯК РОЗПІЗНАТИ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ В МЕДІА

В умовах війни медіапростір стає полем бою, де правдива інформація переплітається з дезінформацією. Війна завжди супроводжується інформаційною боротьбою, в якій сторони намагаються вплинути на думку громадськості, мобілізувати підтримку своїх дій і деморалізувати противника. У таких умовах здатність розпізнавати дезінформацію стає критично важливою для кожного громадянина.

ЩО ТАКЕ ДЕЗІНФОРМАЦІЯ?

Дезінформація — це свідоме поширення неправдивої або маніпулятивної інформації з метою введення в оману. Вона може проявлятися в різних формах: від фальшивих новин і перекручених фактів до створення фейкових відео та фотографій. Для того, щоб ефективно протидіяти дезінформації, необхідно знати її характерні ознаки, розуміти методи поширення та володіти інструментами для перевірки фактів.

Ознаки дезінформації

  • Дезінформація часто має гучні заголовки, які викликають сильні емоції – страх, гнів або здивування. Якщо новина виглядає надто приголомшливою або сенсаційною, варто поставити під сумнів її правдивість.
  • Надійні новини зазвичай містять посилання на конкретні джерела інформації. Дезінформація часто посилається на неназвані або ненадійні джерела
  • Якщо інформацію не підтверджують інші авторитетні медіа, це може бути ознакою дезінформації. Надійні новини мають підтвердження з кількох незалежних джерел.
  • Дезінформація часто містить часткову правду або вирвані з контексту факти. Звертайте увагу на повноту і логічність викладених даних.
  • З розвитком технологій створення фейкових фото та відео стає простішим. Перевіряйте зображення за допомогою інструментів зворотного пошуку зображень.

На сьогодні існує багато сайтів, що допомагають визначити фейкові фотографії та зображення.

Snopes – є факт-чекером, який перевіряє та спростовує міфи, псевдоінформацію та фейкові новини.

FactCheck.org – є незалежним джерелом перевірки фактів, яке аналізує та оцінює точність заяв політиків, організацій та ЗМІ.

Reverse Image Search – Інструменти пошуку зворотного зображення, такі як Google Reverse Image Search або TinEye, допомагають виявити, чи були зображення використані в інших контекстах та чи були підроблені.

InVID –  є набором інструментів для перевірки відео та виявлення ознак цифрової маніпуляції.

Fact-Checking Organizations – Мережа Міжнародного кодексу факт-чекінгу (International Fact-Checking Network) Poynter має список організацій з перевірки фактів по всьому світу, які можуть надати вірогіднуінформацію та оцінити новини.

Hoaxy – відкриває вам, як новини та інформація поширюються в соціальних мережах, що допомагає відстежити поширення фейкових новин.

Bellingcat – є незалежною організацією, що використовує відкриті джерела та цифрові методи розслідування для перевірки фактів та розкриття дезінформації.

First Draft – є проектом, який надає ресурси та навчання для боротьби з дезінформацією та підробкою новин.

NewsGuard – встановлює рейтинги для новинних веб-сайтів, що допомагають користувачам розпізнавати надійні та ненадійні джерела.

FactCheckEU – є платформою для перевірки фактів, що зосереджена на перевірці заяв політиків та інших публічних осіб у Європейському союзі.

ЯК РОЗПІЗНАТИ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ В МЕДІА?

Розпізнати дезінформацію під час війни – це виклик, який вимагає уважності, критичного мислення та навичок перевірки фактів. Уміння розрізняти правдиву інформацію від маніпулятивної не лише допомагає залишатися об’єктивно поінформованим, але й зміцнює інформаційну безпеку суспільства.

Як повідомляє «Детектор Медіа», українці значно покращили власну самооцінку щодо чутливості до дезінформації. Про це свідчать результати дослідження ГО «Детектор медіа» з визначення Індексу медіаграмотності українців у 2023 році, тобто рівня вміння громадянами критично сприймати інформацію, а також користуватися медіа та знати загальні принципи регуляції.

52% аудиторії вітчизняних медіа у 2023 році оцінили свій рівень чутливості до дезінформації як вищий за середній або високий. Під час аналогічного дослідження у 2022 році таку оцінку своїм медіакомпетенціям дали 43%, а у 2021 році — 37%.

«Дзеркало тижня» зазначає, що понад 85% людей у світі стурбовані впливом дезінформації в Інтернеті, а 87% вважають, що вона вже завдала шкоди політиці їхніх країн, згідно з глобальним опитуванням. Про це повідомляє The Guardian.

Відповідно до звіту загальні збитки від фейкових новин перевищують $70 млрд і завдають шкоди різним галузям – від політики та економіки до сфери.

Отже, розпізнавання дезінформації в медіа є важливим завданням у сучасному світі, де інформаційний шум і фейкові новини можуть впливати на громадську думку і прийняття рішень.

Покрокова підсумкова інструкція по боротьбі із дезінформацією:

  1. Перш ніж вірити новині або інформації, переконайтеся, що вона походить з надійного джерела.
  2. Перевірте автора, видання та його репутацію. Уважно розгляньте контекст інформації. Часом факти можуть бути представлені спотворено або викинуті з контексту, щоб створити сприйняття, яке не відповідає дійсності.
  3. Якщо інформація виглядає сумнівною, пошукайте підтвердження від інших незалежних джерел перед тим, як приймати її за правду.
  4. Часто заголовки призначені для привертання уваги, а не для точного відображення змісту публікації. Перед тим як зробити висновки, прочитайте все.
  5. Розвивайте здатність аналізувати та критично оцінювати інформацію. Питайте себе, чи відповідає представлена інформація здоровому глузду та логіці.
  6. Іноді дезінформація може бути старою інформацією, яка вже не відповідає поточній ситуації.
  7. Соціальні мережі можуть бути джерелом дезінформації. Переконайтеся, що інформація підтверджена перед тим, як їй довіряти.
  8. Не приймайте інформацію безумовно. Досліджуйте, питайте, перевіряйте.

Не дозволяйте іншим за допомогою медіа маніпулювати вами. Перевіряйте будь-яку інформацію та тверезо мисліть. Розвивайте в собі навички бачити неправдиву інформацію. Навичка аналізу мови та стилю в медіа є ключовою для розпізнавання дезінформації. Шукаючи нейтральну та об’єктивну мову, уникаючи сенсаційних заголовків та емоційно забарвлених висловлювань, можна краще розуміти, яка інформація є вірогідною, а яка може бути спрямованою на маніпуляцію або введення в оману.

авторка: Каріна Лакіза