В умовах війни медіапростір стає полем бою, де правдива інформація переплітається з дезінформацією. Війна завжди супроводжується інформаційною боротьбою, в якій сторони намагаються вплинути на думку громадськості, мобілізувати підтримку своїх дій і деморалізувати противника. У таких умовах здатність розпізнавати дезінформацію стає критично важливою для кожного громадянина.
ЩО ТАКЕ ДЕЗІНФОРМАЦІЯ?
Дезінформація — це свідоме поширення неправдивої або маніпулятивної інформації з метою введення в оману. Вона може проявлятися в різних формах: від фальшивих новин і перекручених фактів до створення фейкових відео та фотографій. Для того, щоб ефективно протидіяти дезінформації, необхідно знати її характерні ознаки, розуміти методи поширення та володіти інструментами для перевірки фактів.
Ознаки дезінформації
- Дезінформація часто має гучні заголовки, які викликають сильні емоції – страх, гнів або здивування. Якщо новина виглядає надто приголомшливою або сенсаційною, варто поставити під сумнів її правдивість.
- Надійні новини зазвичай містять посилання на конкретні джерела інформації. Дезінформація часто посилається на неназвані або ненадійні джерела
- Якщо інформацію не підтверджують інші авторитетні медіа, це може бути ознакою дезінформації. Надійні новини мають підтвердження з кількох незалежних джерел.
- Дезінформація часто містить часткову правду або вирвані з контексту факти. Звертайте увагу на повноту і логічність викладених даних.
- З розвитком технологій створення фейкових фото та відео стає простішим. Перевіряйте зображення за допомогою інструментів зворотного пошуку зображень.
На сьогодні існує багато сайтів, що допомагають визначити фейкові фотографії та зображення.
Snopes – є факт-чекером, який перевіряє та спростовує міфи, псевдоінформацію та фейкові новини.
FactCheck.org – є незалежним джерелом перевірки фактів, яке аналізує та оцінює точність заяв політиків, організацій та ЗМІ.
Reverse Image Search – Інструменти пошуку зворотного зображення, такі як Google Reverse Image Search або TinEye, допомагають виявити, чи були зображення використані в інших контекстах та чи були підроблені.
InVID – є набором інструментів для перевірки відео та виявлення ознак цифрової маніпуляції.
Fact-Checking Organizations – Мережа Міжнародного кодексу факт-чекінгу (International Fact-Checking Network) Poynter має список організацій з перевірки фактів по всьому світу, які можуть надати вірогіднуінформацію та оцінити новини.
Hoaxy – відкриває вам, як новини та інформація поширюються в соціальних мережах, що допомагає відстежити поширення фейкових новин.
Bellingcat – є незалежною організацією, що використовує відкриті джерела та цифрові методи розслідування для перевірки фактів та розкриття дезінформації.
First Draft – є проектом, який надає ресурси та навчання для боротьби з дезінформацією та підробкою новин.
NewsGuard – встановлює рейтинги для новинних веб-сайтів, що допомагають користувачам розпізнавати надійні та ненадійні джерела.
FactCheckEU – є платформою для перевірки фактів, що зосереджена на перевірці заяв політиків та інших публічних осіб у Європейському союзі.
ЯК РОЗПІЗНАТИ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ В МЕДІА?
Розпізнати дезінформацію під час війни – це виклик, який вимагає уважності, критичного мислення та навичок перевірки фактів. Уміння розрізняти правдиву інформацію від маніпулятивної не лише допомагає залишатися об’єктивно поінформованим, але й зміцнює інформаційну безпеку суспільства.
Як повідомляє «Детектор Медіа», українці значно покращили власну самооцінку щодо чутливості до дезінформації. Про це свідчать результати дослідження ГО «Детектор медіа» з визначення Індексу медіаграмотності українців у 2023 році, тобто рівня вміння громадянами критично сприймати інформацію, а також користуватися медіа та знати загальні принципи регуляції.
52% аудиторії вітчизняних медіа у 2023 році оцінили свій рівень чутливості до дезінформації як вищий за середній або високий. Під час аналогічного дослідження у 2022 році таку оцінку своїм медіакомпетенціям дали 43%, а у 2021 році — 37%.
«Дзеркало тижня» зазначає, що понад 85% людей у світі стурбовані впливом дезінформації в Інтернеті, а 87% вважають, що вона вже завдала шкоди політиці їхніх країн, згідно з глобальним опитуванням. Про це повідомляє The Guardian.
Відповідно до звіту загальні збитки від фейкових новин перевищують $70 млрд і завдають шкоди різним галузям – від політики та економіки до сфери.
Отже, розпізнавання дезінформації в медіа є важливим завданням у сучасному світі, де інформаційний шум і фейкові новини можуть впливати на громадську думку і прийняття рішень.
Покрокова підсумкова інструкція по боротьбі із дезінформацією:
- Перш ніж вірити новині або інформації, переконайтеся, що вона походить з надійного джерела.
- Перевірте автора, видання та його репутацію. Уважно розгляньте контекст інформації. Часом факти можуть бути представлені спотворено або викинуті з контексту, щоб створити сприйняття, яке не відповідає дійсності.
- Якщо інформація виглядає сумнівною, пошукайте підтвердження від інших незалежних джерел перед тим, як приймати її за правду.
- Часто заголовки призначені для привертання уваги, а не для точного відображення змісту публікації. Перед тим як зробити висновки, прочитайте все.
- Розвивайте здатність аналізувати та критично оцінювати інформацію. Питайте себе, чи відповідає представлена інформація здоровому глузду та логіці.
- Іноді дезінформація може бути старою інформацією, яка вже не відповідає поточній ситуації.
- Соціальні мережі можуть бути джерелом дезінформації. Переконайтеся, що інформація підтверджена перед тим, як їй довіряти.
- Не приймайте інформацію безумовно. Досліджуйте, питайте, перевіряйте.
Не дозволяйте іншим за допомогою медіа маніпулювати вами. Перевіряйте будь-яку інформацію та тверезо мисліть. Розвивайте в собі навички бачити неправдиву інформацію. Навичка аналізу мови та стилю в медіа є ключовою для розпізнавання дезінформації. Шукаючи нейтральну та об’єктивну мову, уникаючи сенсаційних заголовків та емоційно забарвлених висловлювань, можна краще розуміти, яка інформація є вірогідною, а яка може бути спрямованою на маніпуляцію або введення в оману.
авторка: Каріна Лакіза