Поради для студентів: як оптимізувати навчальний процес

джерело ілюстрації

Студенти під час навчання опрацьовують та вивчають величезну кількість інформації (ну, це, звісно, суб’єктивна думка студентської спільноти). Прослуховування лекцій, підготовка до семінарських занять, опрацювання додаткових матеріалів – з цього студенти отримують значну кількість знань. Але що робити, коли інформаційний вихор здається тобі таким великим, що ти не знаєш як до нього підступитися? «З чого почати й чим закінчити?» – думаю, типова думка студента під час підготовки домашнього завдання.

На поміч нам прийде Барбара Оаклі зі своєю книгою «Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну». Звучить перспективно, правда? Взагалі в оригіналі книга зветься так: «A Mind For Nubers: How to Excel at Math and Science (Even If You Flunked Algebra)». Дослівно перекладається як «Математичне мислення: Як досягти успіхів в математиці на науці (навіть якщо ви провалили алгебру». Мушу попередити та запевнити: ця книга буде корисною не тільки для тих, хто вивчає математику та інші технічні науки.

Завдяки цій книзі ви можете дізнатися найпростіші, найефективніші та найдієвіші методи навчання, які відомі вченим. P.s.: на своєму досвіді я зрозуміла та усвідомила те, наскільки ефективно можна використовувати час та сили під час навчання.

В цьому матеріалі хочу виокремити декілька порад, які можуть стати в нагоді студентам абсолютно різних спеціальностей. Можливо після них ви зовсім інакше подивитись на свій процес навчання та зможете його змінити на краще.

джерела зображення Happy Monday Wikipedia

1. Ефективність використання двох станів нашого мислення

У своїй книзі Барбара Оаклі розповідає про те, що під час розумової діяльності наш мозок знаходиться у двох станах – розсіяному та сфокусованому. Чи бувало у вас таке, коли ви годинами сиділи над завданням та не могли прийти до розв’язки, не могли знайти/сформулювати відповідь? А все це відбувалося скоріш за все тому, що знаходились ви у сфокусованому режимі. Здавалося б, це ж навпаки має більш позитивно впливати на ефективність роботи. А пані Барбара спростовує це та пояснює чому:

«Ефект установки – це коли неуспіх із засвоєнням нових понять чи розв’язанням задач зумовлений нашою фіксацією на неправильному підході. Позбутися такого ефекту можна шляхом перемикання мислення зі сфокусованого на розсіяне… Після першого посиленого сеансу роботи у сфокусованому режимі дайте волю розсіяному стану. Розслабтеся і займіться чимось іншим!»

Якщо під час виконання того чи іншого завдання ви починаєте відчувати злість, напругу, роздратування – все це ознаки того, що вам терміново треба перемикнутися на щось інше. Це може бути або інше завдання, або взагалі якесь інше заняття. Пригадайте, можливо у вас були такі ситуації, коли після багатогодинної роботи над якимось завданням ви переходили на якесь інше заняття, а потім, повертаючись до важкого знаходити варіанти рішення набагато швидше, ніж робили це до цього. Так от це і був перехід від сфокусованого режиму до розсіяного.

«Розсіяний стан» – звучить так, наче мозок у цей момент або пішов на каву, або вирішив взяти вихідний без попередження. Але не варто недооцінювати цю здатність нашого мислення. Адже навіть коли ми займаємося чимось іншим, наш мозок активно продовжує мислення над тим завданням, яке здавалося для нас ну дуже складним. Саме внаслідок цього можна ефективно та якісно використовувати цю здібність нашого мозку.

2. «Критика допомагає вдосконалюватися»

Так сказав Роберт Білдер – директор Центру біології та творчості Танненбаума в Каліфорнійському університеті. Цей чолов’яга очолює проєкт Mind Well, який має на меті допомогти студентам, співробітникам та викладачам університету залишатися на хвилі творчих звершень і душевного спокою – бо як без гармонії в голові створити щось геніальне?

Так ось, Роберт Білдер заявив, що «коли ми показуємо роботу іншим і втілюємо свої ідеї так, що самі можемо їх оцінити, ми отримуємо унікальний погляд, думку і спосіб поглянути на роботу по-іншому, а також урізноманітнити план зі свідомості нової, виправленої та доповненої версії».

Це не лише допомагає побачити свої недоліки, але й відкриває можливість для несподіваних інсайдів та свіжих рішень, яких, можливо, не було видно раніше. Тому процес поділу своїми ідеями – спосіб перетворити їх на щось більше, ніж просто початковий задум. Робота в групі ще більше підсилює цей процес: колективний мозковий штурм може перетворити одну нудненьку ідею на цілий феєрверк рішень.

Важливо пам’ятати, що «критика під час навчання – ваша чи на вашу адресу – не повинна сприйматися як особисті нападки. Критика – спосіб розібратися і зрозуміти».

3. Тренуйте пам’ять за допомогою згадувань

Згадування прочитаного матеріалу (без підглядання) – один з найефективніших методів створення «порцій знань». Бо напружуючи нашу пам’ять, ми намагаємося відтворити все те, що засвоїли раніше. Це не лише зміцнює зв’язки між уже отриманою інформацією, а й допомагає виявити прогалини в знаннях – такі собі «чорні діри», які мозок старанно маскує, поки ти раптом не згадаєш, що пропустив цілий розділ (oops).

4. Прокрастинація – наш лютий ворог

Ми прокрастинуємо через те, що заняття, яке ми відкладаємо, нам неприємне. Але те, що приносить задоволення на короткий час, не завжди корисно в довгостроковій перспективі. Прокрастинація схожа на отруту, яку приймають невеликими дозами. У кожному дрібному випадку вона може здатися невинною. Однак її віддалені наслідки можуть бути руйнівними.

Думаю, про метод «pomodoro» вже багато хто чув та, можливо, випробував його на собі. Окрім цього методу, авторка радить «фокусуватися на процесі виконання, а не на продукті (тобто бажаній цілі)». Недовгий період роботи над чимось не дуже для нас приємним в результаті може привести до приємних результатів.

Уявне порівняння — ефективний мотивувальний спосіб: зосередьтеся на найгірших моментах вашого минулого або теперішнього досвіду і порівняйте їх з тим, яким ви бачите своє ідеальне майбутнє. Це допоможе чіткіше усвідомити зміни, до яких варто прагнути, і створить додатковий стимул для руху вперед.

Також гарним методом боротьби з прокрастинацією – складання списку справ на день та відстежувати ваше просування, ніби ви спецагент на секретній місії. Кожна виконана задача – ще один успішний крок до порятунку світу (або хоча б до вчасно зданого проєкту). Бажано складати такий список звечора (на крайній випадок – вранці) аби мати розуміння своїх планів на день та відштовхуватися від них.

Важливим етапом є «самонагородження». Хто ж буде проти побалувати себе чимось приємним після досягнення тієї чи іншої мети?

5. Самоосвіта – чудова «зброя» для навчання

Самоосвіта — це один із найцінніших та найефективніших методів навчання, адже вона розвиває здатність до незалежного мислення та допомагає справлятися з нестандартними запитаннями, які іноді задають викладачі на іспитах.

Завзятість у вивченні матеріалу часто важливіша за інтелект. Намагайтеся спілкуватися з людьми, які вас надихають. Це може призвести до знайомства з мудрими наставниками, які своїм простим висловлюванням здатні змінити ваше життя.

На завершення хочу поділитися переліком важливих істин, які можуть допомогти вам у навчанні та досягти успіхів у своїй сфері. Склав їх Оральдо «Бадді» Сауседо – авторитетний викладач математики:

  • Ваші оцінки – не ви, ви кращі за них. Оцінки всього лиш демонструють успішність тайм-менеджменту та рівень успіху.
  • Погані оцінки не значать, що ви погана людина.
  • Прокрастинація вбиває успіх.
  • Тайм-менеджмент та дрібні, легко здійснювані кроки на шляху вперед – ключ до успіху.
  • Підготовка – ключ до успіху.
  • Невдачі бувають в усіх. Ви не виняток.
  • «Практика призводить до досконалості», «практика робить вас кращими» – неправда.
  • Практика – це те, де ви можете зазнати невдачі.
  • Практикуйтесь вдома, в аудиторії, завжди та усюди – тільки не на екзамені!
  • Наспіх визубрити й скласти іспит – це не успіх.
  • Навчання – довга гра, яка приносить найкращу нагороду.
  • Вчитися потрібно завжди та постійно. Усіма доступними способами.
  • Невдача – привід не для розладу, а для радості.
  • Томас Едісон дав невдачам іншу назву – «тисяча способів НЕ винайти електричну лампочку».
  • Навіть зомбі встають і намагаються робити все спочатку!

Отже, ці істини можна повісити на стіну в гуртожитку або на холодильнику і читати як афірмацію. Хто знає, можливо це навіть допоможе вам прокинутися з ранку і не мріяти про зомбі-апокаліпсис, а холодильник стане найкращим радником.

Катерина Тихонова