джерело ілюстрації
У сучасному інформаційному просторі України відбуваються помітні зміни в мовній практиці. Одним із ключових трендів стало зростання використання фемінітивів – слів жіночого роду на позначення професій, посад чи соціальних статусів жінок. Але яку роль цей процес відіграє у формуванні гендерної рівності в суспільстві? Чи дійсно мова впливає на сприйняття жінок у різних професійних сферах?
Тенденції використання фемінітивів в українських медіа
За даними дослідження Інституту масової інформації, проведеного у першому кварталі 2025 року, більшість українських онлайн-медіа почали систематично використовувати фемінітиви. Це суттєвий прогрес порівняно з 2022 роком, коли 30% онлайн-медіа взагалі не вживали фемінітивів у своїх матеріалах.
«Під час моніторингу лише чотири з десяти медіа іноді не вживали фемінітиви, що частіше пов’язано з неуважністю, оскільки ті самі автори без проблем використовували фемінітиви в інших матеріалах», – зазначила дослідниця ІМІ Яна Машкова.
Ще в 2022 році систематично ігнорували фемінітиви такі видання як «РБК-Україна», «Корреспондент» та УНІАН. Наприклад, Наталю Гуменюк, керівницю Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони України «Південь», називали «керівником», а міністерку оборони Австрії Клаудію Таннер – «міністром».
Мовні трансформації та виклики
Ставлення до фемінітивів серед мовознавців неоднозначне. За словами докторки наук із соціальних комунікацій Ольги Тріщук, «частина науковців стверджує, що фемінітиви звучать смішно та не є органічними в українській мові; решта дослідників упевнені, що жіночі новотвори постають маркерами гендерної справедливості в суспільстві».
Основне завдання фемінітивів – зробити жінку та її діяльність видимими. Фемінітиви спростовують стереотипні уявлення щодо «чоловічості» багатьох посад і професій та підкреслюють, що жінки є рівноправними учасницями всіх сфер діяльності сучасної людини.
«Фемінітиви – не данина моді, вони властиві українській мові як системі», – наголошує мовознавиця Олена Малахова, цитована у науковій роботі Тріщук і Гриненко.
Мовна політика та соціальна реальність: чи змінює мова сприйняття?
Важливим лишається питання: чи впливає вживання фемінітивів на реальне сприйняття жінок у суспільстві та їхню представленість в інформаційному просторі?
Дослідження ЗМІ 2025 року виявило тривожну тенденцію: незважаючи на зростання вживання фемінітивів, присутність жінок як експерток і героїнь матеріалів залишається низькою. У 2025 році жінки були експертками лише у 21% матеріалів, а героїнями – в 16,5%. Це навіть менше, ніж у 2021 році, коли показники становили 30% і 22% відповідно.
Найбільше експерток було представлено у матеріалах «Суспільне Новини» – 42%. В інших медіа цей показник коливався від 10 до 25%. Найменше жінок-експерток виявилося на сайті 24 каналу – лише 10%.
Цікаво, що в темах економіки, безпеки, військової справи та кримінальної хроніки присутність жінок-експерток залишається мінімальною, хоча в міжнародних питаннях їхня кількість зросла.
Війна як фактор змін у медіапросторі
Під час трьох років повномасштабної війни присутність жінок у медіа значно знизилася. Згідно з дослідженням ЗМІ, це пов’язано з активним висвітленням бойових дій та військової агресії Росії, а також збільшенням новин про міжнародну підтримку України. Більшість таких новин супроводжуються коментарями чоловіків – політиків, військових і представників міжнародних організацій.
Парадоксально, але серед керівників українських медіа жінки складають 51%, а чоловіки – 49%. Також жінки переважають серед керівників підрозділів (64%), ведучих (69%) та журналістів (75%). Чоловіки ж частіше працюють у програмній службі (53%) та займаються технічним забезпеченням (56%).
Чи достатньо самих лише фемінітивів?
Науковці та лінгвісти наголошують, що сама по собі зміна мовних практик не гарантує досягнення гендерної рівності. «Ефективно використовувати фемінітиви для рівноправного називання жінок і чоловіків за професією, посадою, виконуваними функціями заважає передусім те, що багато з них нині є незвичними для частини українців», – зазначають Ольга Тріщук та Вікторія Гриненко у своїй науковій роботі.
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=nQM_49HQC9o
Потрібен певний час на адаптацію до фемінної лексики, щоб суспільство перестало сприймати її упереджено та іронічно. «Допомогти суспільству подолати звичку мислити суто маскулітивними назвами повинна передусім масмедійна спільнота», – підкреслюють дослідниці.
Системні зміни та рекомендації
Для покращення ситуації з гендерним балансом у медіа ЗМІ рекомендує редакціям проводити аудит контенту, впроваджувати гендерні політики і, що найважливіше, дотримуватись їх. Як зазначає Яна Машкова, необхідно звертати більше уваги на представленість жінок-експерток, особливо в темах економіки, безпеки, військової справи та кримінальної хроніки.
Фемінітиви є не просто лінгвістичним феноменом, а й потужним інструментом соціальних змін. «Фемінітиви постають символом більш прогресивного підходу в усвідомленні гендерних ролей», – стверджують Тріщук і Гриненко у своїй науковій роботі.
Однак сама по собі зміна мовних практик не є достатньою умовою для досягнення гендерної рівності. Потрібні комплексні зусилля медіа, освітніх закладів, державних інституцій та громадянського суспільства, щоб забезпечити не лише мовну, але й фактичну видимість і визнання жінок у всіх сферах суспільного життя.
Як зазначається в дослідженні ЗМІ, регулярне вживання фемінітивів відповідає сучасним мовним нормам і допомагає підвищити видимість жінок у різних професіях та суспільстві. Водночас для досягнення реальних змін важливо, щоб жінки були не лише правильно названі, але й почуті.
автор: Яна Рожко
