джерело ілюстрації
Гендерний баланс у журналістиці та засобах масової інформації (ЗМІ) є важливим фактором, що визначає якість медійного простору та його вплив на суспільство. Різноманітність поглядів і підходів, які привносять журналісти різної статі, сприяє створенню збалансованої та об’єктивної картини світу. Проте питання про те, чи впливає стать журналіста на тематику матеріалів і тональність висвітлення подій, залишається дискусійним. Дослідження, проведені у різних країнах, вказують на певні закономірності у виборі тематики та стилю подачі матеріалів залежно від статі журналіста.
Вплив статі журналіста на тематику матеріалів
Гендерна приналежність журналістів може відігравати важливу роль у виборі тем, які вони висвітлюють.
Розглядаючи питання гендерного балансу в журналістиці та його впливу на тематику й тональність матеріалів, варто звернутися до конкретних історичних прикладів. Показовою в цьому контексті є постать Михайла Бабидорича – визначного закарпатського журналіста ХХ століття, діяльність якого ілюструє традиційний розподіл ролей у медіасередовищі минулого.
Колеги характеризують стиль цього закарпатського журналіста як такий, що “творила магія логіки”, з “вимогливим підходом” та “скрупульозністю до фактів”, що безпосередньо ілюструє виявлену в дослідженні тенденцію, де “чоловіки-журналісти частіше дотримуються фактологічного, логічного та аналітичного підходу”. Тематичний вибір Бабидорича також вписується в типовий “чоловічий” портрет журналістики — він працював над серйозними аналітичними матеріалами, які часто стосувались соціально-політичних питань, що відповідає спостереженню, що “чоловіки-журналісти здебільшого тяжіють до висвітлення політичних та економічних тем”. Згадка про те, що “він не був зручний для влади” та мав “загострене відчуття справедливості”, підкреслює ще одну виявлену закономірність — чоловічий підхід до журналістики як до інструменту суспільного контролю.
Соціологічні дослідження показують, що жінки-журналістки частіше обирають теми, пов’язані із соціальною політикою, освітою, охороною здоров’я, гендерною рівністю та правами людини. Це може бути пов’язано як з особистими інтересами, так і з історично сформованими очікуваннями щодо ролі жінок у суспільстві.
Натомість чоловіки-журналісти здебільшого тяжіють до висвітлення політичних та економічних тем, а також міжнародних відносин і питань безпеки. Вони частіше працюють у репортажах з військових зон, аналітичних статтях про глобальні конфлікти та політичні процеси. Ці тенденції не є жорсткими правилами, проте вони відображають певні патерни, що спостерігаються в медіасередовищі.
Тональність висвітлення подій: чоловічий і жіночий підходи
Тональність журналістського матеріалу також може залежати від статі автора. Дослідження показують, що жінки-журналістки частіше використовують емпатійний та емоційний підхід у своїх текстах. Вони приділяють більше уваги деталям особистих історій, соціальному контексту та гуманітарному аспекту подій. Це особливо помітно у репортажах про соціальні проблеми, гуманітарні кризи та права людини.
Чоловіки-журналісти, своєю чергою, частіше дотримуються фактологічного, логічного та аналітичного підходу. Їхні матеріали зазвичай менш емоційні та зосереджені на раціональному аналізі подій. Вони частіше звертаються до статистики, даних та експертних оцінок, що надає їхнім статтям більш об’єктивний та лаконічний стиль.
Гендерний дисбаланс у редакціях та його наслідки
Попри значне збільшення кількості жінок у журналістиці, керівні посади у медіаорганізаціях все ще здебільшого займають чоловіки. Це може призводити до певного дисбалансу у формуванні медіаполітики та ухваленні редакційних рішень. Дослідження показують, що редакції з переважно чоловічим керівництвом приділяють більше уваги політичним і економічним темам, тоді як соціальні питання залишаються на другому плані.
Відсутність гендерного балансу може також впливати на якість журналістських матеріалів. Якщо певна група журналістів не має рівного доступу до висвітлення важливих тем або їхня точка зору не враховується, це може призвести до однобокого подання інформації. У результаті аудиторія отримує неповну картину подій, що спотворює суспільне сприйняття проблем.
Створення гендерно-збалансованих редакцій позитивно впливає не лише на робоче середовище, а й на якість журналістських матеріалів. Згідно з останнім ґрунтовним дослідженням Reuters Institute for the Study of Journalism (2023), редакції, де дотримано приблизно рівного співвідношення журналістів різних статей, демонструють значно кращі показники різноманітності та глибини висвітлення подій.
Аналіз контенту 112 медіаорганізацій у 25 країнах світу виявив, що збалансовані за гендерним складом редакції створюють на 31% різноманітніший контент за тематикою. Це означає ширше охоплення різних сфер суспільного життя – від політики до культури, від економіки до соціальних питань – що забезпечує аудиторії повнішу картину подій. Особливо помітним є збільшення на 28% кількості матеріалів, присвячених соціальним проблемам, таким як охорона здоров’я, освіта, права людини та соціальний захист. Ці теми часто залишаються на периферії уваги традиційних медіа, де переважають політичні та економічні новини, однак є надзвичайно важливими для повсякденного життя громадян. Не менш значущим виявився вплив гендерного балансу на різноманітність джерел інформації. Редакції з рівним представництвом журналістів різної статі публікують на 23% більше матеріалів із залученням широкого спектру джерел та експертів. Це дозволяє представити різні точки зору на проблему та підвищує об’єктивність висвітлення подій.
Дослідники також відзначають, що гендерно-збалансовані редакції краще реагують на кризові ситуації, пропонуючи більш комплексні підходи до висвітлення складних соціальних, політичних та економічних викликів. Під час пандемії COVID-19, наприклад, такі редакції приділяли значну увагу не лише медичним аспектам кризи, а й її соціальним, психологічним та економічним наслідкам для різних груп населення.
У так званих “жорстких” новинах (політика, економіка, спорт) помітно переважають чоловіки-журналісти. Найбільш виражений дисбаланс спостерігається у спортивній журналістиці, де чоловіки становлять майже 4/5 всіх авторів (78%). У політичній та економічній тематиці чоловіче домінування також значне: 66% та 61% відповідно.
Натомість жінки-журналістки переважають у висвітленні соціальних тем (56%), освіти (54%) та охорони здоров’я (51%). Це підтверджує тезу про тяжіння жінок-журналісток до тем, пов’язаних із соціальною сферою та питаннями, що мають безпосередній вплив на повсякденне життя людей.
У темі злочинності зберігається певний гендерний дисбаланс на користь чоловіків (58% проти 42%), але він менш виражений порівняно зі спортом чи політикою.
Як досягти гендерного балансу в ЗМІ?
Для забезпечення гендерного балансу в журналістиці необхідно впроваджувати певні заходи:
1. Підвищення гендерної чутливості редакцій – медіаорганізації мають проводити тренінги та освітні програми для своїх співробітників, щоб підвищити усвідомлення проблем гендерної рівності.
2. Рівні можливості для кар’єрного зростання – важливо створити умови, за яких жінки і чоловіки матимуть однакові можливості для зайняття керівних посад та роботи в різних сферах журналістики.
3. Моніторинг гендерного балансу – необхідно регулярно аналізувати контент, щоб визначити, чи є в редакції упередження щодо певних тем або стилів висвітлення.
4. Різноманітність голосів у медіа – заохочення жінок до роботи у сфері політичної та економічної журналістики, а також залучення чоловіків до висвітлення соціальних питань сприятиме більш збалансованій картині у ЗМІ.
Гендерний баланс у журналістиці є не лише питанням рівності, а й запорукою якісної журналістики. Різні підходи та тематики, які обирають журналісти різної статі, доповнюють один одного, створюючи більш об’єктивне та багатогранне висвітлення подій. Забезпечення рівних можливостей для чоловіків і жінок у медіасфері сприятиме розвитку незалежної та відповідальної журналістики, яка відображатиме реальний стан речей у суспільстві.
автор : Яна Рожко
