Масляна – це не лише свято млинців, а проводи зими та зустрічання теплої весни.10 березня запоріжці зустріли свято Масляної та Колодія на о.Хортиця у Кінному театрі.
На вході до козацького двору, тебе зустрічають з музикою та у національних костюмах.
А далі окутає різноманітний запах їжі. Запах був настільки смачний, що спокусив мене купити шашлика, який був дуже соковитий. Відвідувачі свята могли придбати плов, шашлик, бринзу на мангалі, вареники (звичайно, як це козаки і без вареників!), чай, каву та глінтвейн.
«Давно я не куштував такого смачного плову, наче у поході на кострі у великому казані робився. А ще раджу вам спробувати солоні огірки, вони на смак, наче моя бабуся консервувала.» – ділиться з нами відвідувач свята Дмитро.
Перше чим вражали нас організатори була усім відома вистава кінного театру спільно з виступом «Січових козаків», на якому показували вміння їзди на коні, та користування зброєю. Якщо ви гадаєте, що козаки просто їздили верхи – це не так. Які тільки трюки вони не робили: стоячи на коні, лежачі, перевернувшись до голови дригом. З кожним новим прийомом все більше і більше вражали відвідувачів. Також глядачі мали змогу взяти участь у козацьких конкурсах прямо на сцені.
Маленька Веронічка виразила свої емоції щодо вистави «Мені більше всього сподобались коні, вони такі великі та гарні. Більше за всіх мені сподобалась біла, а ще я дуже була рада, коли мені мама дозволила покататися на конях».
До речі, кожний бажаючий міг осідлати коня безкоштовно. Звичайно під керівництвом козаків.
«Я вражений трюками козаків, це дійсно було круто. Мені здається, що я би так не зміг, це дуже вражаюче видовище. Хлопці козаки круті» – виказує нам свій захват Данило.
Після закінчення вистави усі розійшлись. Хтось пішов їсти, хтось – на майстер класи, а хтось пішов фотографуватися з козаками. У цьому році було два майстер класи. Один був – виготовлення чучел із сіна. Ляльки із сіна – усі ваші негаразди, які потім спалюються. Коли ти плетеш цю ляльку, ти промовляєш все те, що має піти (наприклад від хвороби, від смерті, від сварок). У самому кінці, велике чучело із сіна спалюється, а усі на нього кидаються своїх ляльок.
А другий майстер клас – ангели щастя та добробуту оселі. З кольорових ниток робляться невеликі ляльки, розміром з долоню. Вважається, що ця лялька – оберіг твого дому. Багато дітей обрали козацькі розваги: стрільба з лука, арбалета, метання ножів, бої мішками з соломою.
На головному майданчику розваги йшли повним ходом. За традицією, кожного року було перетягування канату, у цьому році це звичайно теж було. Спочатку діти проти дітей, потім жінки проти жінок, а вирішальним вирішили зробити всі проти всіх.
Оскільки традиційною їжею Масляної є млинці, кожен охочий міг пекти млинці. А запах млинців так мене привабив, що я вирішила їх спекти. Вони були безкоштовні!
Останнє, що залишилось, це спалення опудала у яке люди кидали свої саморобні солом’яні ляльки. А потім стрибки через багаття, щоб бути весь наступний рік здоровим.
Починається великий піст. Та нам залишається лише чекати наступного року, аби так само об’їдатися млинцями.
Марія Гедікова
