Ми можемо порівняти наше життя з морем. Воно таке ж не передбачуване, іноді спокійне, а іноді бурхливе. Може в одну хвилину перейти з одного стану в інший.
Ми з народження пливемо по цьому морю з родиною на великому кораблі, де ніякі негаразди не хвилюють нас, ми в повній безпеці. А чому? Тому що поруч із нами наша родина. Тому що нас оточують наші близькі люди, які завжди нас підтримують, розуміють та надають допомогу. Але, нажаль, так буде не завжди.
В певний час, нас відправляють у самостійне життя, саджають на свою маленьку шаланду, на якій ми самотньо прямуємо у бік горизонту. Будуємо з цієї шлюпки великий корабель, на якому буде колись плести по бурхливому морю наша сім`я. Під час такої подорожі у боки суденечка будуть битися нездійсненні мрії, сподівання, прагнення, та всі негаразди, які вибиватимуть нас з правильно життєвого шляху. Та коли сили зовсім закінчаться, ти відчуєш, що плести більше не можеш, що зовсім здаєшся, тоді повернися назад. Там ти завжди побачиш той старий та великий корабель!
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Илона Давиденкова
