У наш час різні ЗМІ полюбляють подавати інформацію про одну й ту саму подію у різному вигляді, іноді спотворюючи факти чи не розкривши якісь обставини, або навіть розповідати про те, чого взагалі не відбувалось. Тобто породжують так звані “фейки”, тим самим вводячи аудиторію в оману.
Нажаль, люди, які “споживають” таку інформацію, не перевіряють її достовірність. Та навіть коли той чи інший матеріал сповнений усіляких очевидних суперечностей, більша частина аудиторії закриває на це очі. Через відсутність критичного мислення, лінощі, або через те, що людям усього лише подобається спожитий продукт.
Як ми знаємо, правда завжди одна, проте іноді знайти її у цілій купі неправдивої інформації дуже важко.
Чи можемо ми, звичайна аудиторія, перевіряти достовірність того чи іншого інформаційного сюжету, статті, тощо?
Розглянемо один з видів інформаційної маніпуляції.
Найпримітивнішим прикладом введення аудиторії в оману є статті на різноманітних сайтах або у соціальних мережах, зміст яких не підкріплюється ніякими фото чи відео доказами, або посиланнями на офіційні джерела. Такий вид інформації краще ігнорувати, або дочекатися правки, у якій вже будуть викладені хоч якісь посилання, відео чи фото.
Але навіть у таких випадках треба бути обачними. Часто у статтях містяться підроблені фото або фото, що були використані деінде ще раніше, та які не мають жодного відношення до описаного у статті. Щоб перевірити, чи справжнє зображення, треба натиснути на нього правою кнопкою миші, та обрати пункт “Знайти зображення (Google)”. Зазвичай оригінал фото знаходиться у межах перших десяти сторінок пошуку. Окрім пошукових систем, можна використовувати онлайн-сервіси (FotoForensics, TinEye, і т.д.) та спеціальні програми (JPEGSnoop)
Окрім фото, у статті можуть бути посилання на джерело. Не лінуйтесь. Перевірте його. Існує багато випадків, коли зміст статті докорінно відрізняється від тексту першоджерела. Особливо часто автори брехливих статей користуються тим, що їх аудиторія може не знати мову, якою написано про певну подію в оригінальній статті. Тому при перекладі можуть бути змінені значення ключових фрагментів тексту. Це можна перевірити завдяки сервісам онлайн-перекладу(GoogleTranslate; Translate.ru; PROMT і т.д.).
Іноді можна зіштовхнутися із тим, що стаття посилається на іншу, таку ж саму фейкову статтю і навпаки, або посилається на неіснуючу web-сторінку.
Продовжуючи тему статей, хотілося б відмітити такий момент, що зазвичай неправдиву інформацію швидкими темами розповсюджують у мережі, аби дезінформувати якомога більше людей. Такий вид повідомлень називають вірусними. На деяких сайтах, таких як Storyful та Snopes можна знайти деякі вірусні повідомлення, або запропонувати для аналізу щось знайдене вами.
Сьогодні завдяки Інтернету кожний користувач може перевіряти та спростовувати недостовірні матеріали. Не будьте байдужими. Якщо вас щось насторожило під час перегляду новин, то краще присвятіть декілька хвилин фейкчекингу.
Нажаль, одними текстами/фото брехня у ЗМІ не обмежується. У наступній частині блогу ви ознайомитесь із іншими видами фейків.
Автор: Вадим Коршенко
