Дезінформація, та як з нею боротися. ЕПІЗОД II

На цей раз, ви дізнаєтесь про “фейки”, пов’язані з відео.

Існує безліч видів маніпуляцій над відео та способом його подачі.

Найпоширений метод підробки відео – вирізання певного фрагменту, через що може повністю змінитися значення відео. Виявити підробку без допомоги технічних засобів дуже складно, адже зазвичай обрізка зроблена якісно. Проте, іноді неохайна обробка видає спотворені відео. Найчастіше це проявляється у тому, що чиясь промова різко переривається наприкінці відео, або починається занадто різко.

Дуже часто, аби ввести глядачів в оману, на пряму мову людей у кадрі, накладають хибний переклад. Іноді при перегляді оригінального відео, можна помітити, що деякі фрази, або уся промова перекладені хибно, через що зміст може докорінно змінюватися. Щоб не бути обдуреним, можна віднайти оригінальне відео у мережі без накладеного перекладу. Іноді у таких відео використовуються субтитри, що дуже полегшує самостійний переклад змісту відео. Зазвичай такий метод застосовується для заяв політиків.

Завдяки таким сервісам, як Fact Cheker та PolitiFact ми маємо змогу перевіряти заяви політиків.

Також мають місце сюжети, у яких відсутній звуковий супровід. Це може бути зроблено у цілях уникнення непотрібних коментарів за кадром, що не ідуть на руку маніпуляторам. У деяких випадках, навпаки, до оригінального аудіо-ряду додається додаткові звуки. Наприклад, як це сталося із цим відео:

Оригінал

Підробка

(Увага! Присутня нецензурна лексика та шок-контент)

Щоб виявити такі зміни, можна використати сервіс CitizenEvidenceLab, що перевіряє достовірність відео на сайті YouTube. Завдяки ньому, користувач має змогу вилучити аудіодоріжку, переглянути місце завантаження та час зйомки, перевірити історію завантаження відео.

Маніпуляції із назвами відео також ефективно застосовується фейкометами. При грамотному підборі нової назви можна легко надати відео нового сенсу.

Якщо найочевидніших ознак відеофейка немає, раджу звернути увагу на наступне. Якщо в самій назві відео вказана свіжа дата і, до того ж, цей ролик багаторазово заливається на YouTube протягом короткого періоду часу, є висока ймовірність того, що це фейк. Виберіть ролик з найбільшою кількістю переглядів і почитайте під ним коментарі – висока ймовірність того, що серед подивилися є люди, які бачили оригінал і навіть розмістили на нього посилання.

Крім того, звертайте увагу на деталі на відео – назви об’єктів, автомобільні номери, вуличні таблички. За ним часто можна визначити, про що насправді йде мова.

І ще спосіб – зробіть скріншот найбільш показового або яскравого кадру з відео і залийте його в пошук картинок в Google за описаним вище способом. Є ймовірність того, що колись хтось писав новина з цим відео і використовував яскравий скріншот в якості ілюстрації. Таким чином іноді можна знайти першоджерело.

Найважчими для виявлення, але легкими для спростування є так свані “свідчення очевидців”.

Виявити їх вкрай важко, через те, що зазвичай глядачі гадки не мають ким є той чи інший свідок, або запрошений до студії експерт у якійсь сфері. Проте, перевірити це все можна у нашому улюбленому Інтернеті. Вказаний у титрах експерт у галузі ядерної енергетики Герберт Борнейн може, наприклад, виявитися одночасно фінансовим аналітиком, волонтером, або навіть представником посольства Німеччини у Монголії у інших сюжетах, а насправді бути усього лише штатним робітником на ім’я Петро Иванов у тій чи іншій редакції.

Дещо важче з’ясувати особистість “свідків”.  Але і це можливо. Наприклад, у сюжеті російського каналу LIFENEWS продемонстровано інтерв’ю з ніби жительками напівзруйнованого Дебальцево.

Але якщо зайти до групи міста у соціальній мережі “ВКонтакте” ізапитатимісцевихмешканцівщодогероїнь відео, то усі члени спільноти скажуть вам про те, що цих жінок ніхто не бачив ні до ні після військових дій під час зимніх боїв за Дебальцево.

Головною умовою для того, щоб розпізнати фейк, є критичне ставлення до інформації, яку ви споживаєте. Інформаційна війна є вкрай важливим елементом протистояння між країнами, тому намагайтеся не приймати на віру будь-які повідомлення, не переконавшись у їх правдивості остаточно.

 Автор:Вадим Коршенко