Запоріжжя – це велике промислове місто, проте іноді здається, що кожен куточок тут просочений унікальною культурою та має свою власну історію. Одним з неповторних й легендарних закладів міста було кафе “Маленький Париж”, спогади про нього й досі викликають бурхливу ностальгію у запоріжців.
Дуже важко з точністю сказати в якому році з’явився “Маленький Париж”, проте пік його популярності прийшовся на 80-ті роки. Кафе знаходилося в самому серці Запоріжжя, на одній з головних вулиць міста – вулиці Сталеварів. Воно було не просто закладом, а арт-сценою для всіх, хто мріяв про щось більше, ніж звичайний ресторан чи кав’ярню. Власники кафе були справжніми ентузіастами та меценатами мистецтва, завжди відкритими до нових ідей: організації художніх виставок та концертів місцевих виконавців, проведення вечорів поезії.
“Маленький Париж” був платформою для молоді, яка шукала спосіб виразити себе. Як згадує в своєму романі “Пригоди авантюристів” журналістка Наталія Кузьменко: «“Паризька” публіка була парадоксальним конгломератом творчих осіб, картярів і студентів». Постійними відвідувачами закладу були представники популярних на той час неформальних субкультур. В “Парижі” панував дивовижний дух свободи, що особливо яскраво відчувався за радянських часів.
Меню кафетерію не було надзвичайним, проте, говорячи про “Маленький Париж”, запоріжці згадують смачні десерти та ароматну каву.
«В закладі завжди можна було поласувати кремовими тістечками. Пам’ятаю, що популярною “паризькою” стравою було фруктове желе» -поділилася своїми спогадами жителька Запоріжжя Вікторія Окольніча.
Особливістю закладу була можливість взяти гарячі напої навинос. Щоби запобігти крадіжкам, каву та чай відвідувачам наливали в деформовані чашки: трохи побиті, а деякі й зовсім без ручки. Це стало одним із символів запорізького “Парижу”.
Із часом на заміну чашкам прийшли одноразові стаканчики, розмови про живопис змінилися на розмови про Інтернет-форуми, поціновувачів некомерційної музики ставало все менше, а неформальний рух поступово згасав – це все передбачало занепад “Маленького Парижу”. Остаточно кафе зачинилося в 2007 році, проте спогади про нього й досі живуть в серцях запоріжців, нагадуючи їм про свою молодість.
авторка: Юлія Матковська
