«Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради
Через повномасштабні воєнні дії в Україні перед органами державної та місцевої влади постало завдання забезпечити стале функціонування системи охорони здоров’я та надання медичної допомоги населенню. З 24 лютого лікарні працюють в екстремальних та напружених умовах, але потреба людей у кваліфікованій допомозі залишається незмінною. Особливу увагу варто звернути на заклади з надання психологічної підтримки та лікування особам із психічними розладами.
Запорізький обласний клінічний заклад психіатричної допомоги забезпечує медичне обслуговування населення, диспансерно-данамічний нагляд пацієнтів в амбулаторних умовах та надає лікувально-діагностичну допомогу страждаючим психічними розладами в умовах стаціонару. Щоб зрозуміти як заклад працює в умовах воєнного стану та підлаштовує роботу під нові умови існування, я провела інтерв’ю з Федором Паталахом, директором Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги.
- Які зміни у вашому закладі відбулися за період воєнного часу?
– Перше, ми мали дуже багато локацій впровадження видів діяльності: на Оріхівському шосе, на Сєдова у нас дві локації, ще в іншому місці, але в зв’язку з такими обстрілами ми згорнулись і переїхали в одну з локацій, в зв’язку з тим, що там є укриття, сховища та бомбосховище.
Друге у нас змінилась кількість співробітників. Багато вимушено виїхали.
Третє в зв’язку з тим, що велика кількість територій області окупована, багато хто не має доступу до психіатричної медичної допомоги, у нас зменшилась кількість хворих.
Четверте у зв’язку з російською агресією ми дуже багато часу проводимо в укриттях і бомбосховищах, що не може не викликати певні психологічні травми у пацієнтів додатково до їх основного захворювання.
- Чи допомагає вам держава так само як і до війни?
– Так, допомагає.
- Яку саме допомогу ви отримуєте від держави?
– По-перше держава допомагає своєчасно інформувати щодо наших дій, які плануються, держава також виконує свої обов’язки щодо фінансування, держава направляє та розподіляє гуманітарний вантаж. Ну тобто матеріальна допомога, медикаменти, харчі…
- Добре, повернемось до повітряних тривог, як ви реагуєте на тривоги, чи спускаєтесь у бомбосховища?
– Так, спускаємось.
- Чи достатньо там місця?
– Так, там багато місця, вистачає всім, є місця для сидіння, є місця для того щоб лежати, є туалети, вода, генератори.
- Чи реагують пацієнти вашого закладу на повітряні тривоги?
– Звичайно, будь-яка людина реагує на повітряні тривоги, на обстріли, розумієте, збереження свого життя, це в першу чергу незалежно є у будь-якої людини, в тому числі і в людей які страждають на психічні розлади, практично більшість дбає щодо забезпечення своєї безпеки, тому так, звісно умови в бомбосховищах не такі як у відділеннях, але вони розуміють, що це їхня безпека, тому практично більшість 98-99% це все усвідомлюють.
- Чи готові ви до відключень світла та води?
– Ми то готові, ми маєм ємкості на 2,5 тонни, які на колесах, маємо електродвигун, переносну невеличку електростанцію – генератор, ми маємо джерела куди ми можем поїхати та набрати води для того щоб забезпечувати свою діяльність.
- Добре, у мене є питання щодо надання медичної допомоги. Зараз дуже важкий психологічний стан у людей, можливо багато хто з них хоче до вас звернутись, тож, з якими проблемами люди можуть до вас звертатись?
– З будь-якими, які їх турбують в психолого-психіатричному аспекті.
- Тобто ви можете надавати як психологічну допомогу, так і забезпечувати лікування?
– Так, і психіатрична допомога все вірно.
- Чи збільшилась у вас кількість людей, які потребують психологічну допомогу чи лікування психічних розладів з початком війни?
– Так, дійсно психічні та психологічні розлади, пов’язані з війною, зараз домінують, вони на першому місці серед всіх розладів. Тому дійсно, переформатувалась кількість цих розладів, і вони зараз виходять на перше місце в порівнянні з іншими психічними розладами.
авторка: Олександра Сакальська
