У Запоріжжі вчетверте відбудеться мистецький фестиваль «Запорізька книжкова толока». Новинкою став дводенний Форум менеджерів культури – дискусія про те, як організувати власний фестиваль між організаторами “Книжкового Арсеналу”, “Львівського форуму видавців”, “Intermezzo” та активістами Маріуполя, Слов’янська, Сєвєродонецька.
За словами організатора Запорізької книжкової толоки Ігоря Гармаша митці часто відчувають нерв часу і спроможні його передати, але вони, інколи, неорганізовані. Вони критично потребують менеджерів, які допомагають зіштовхнути творців з аудиторією. Саме цей Форум вчить грамотно користуватись вміннями організатора.
“Фестиваль — дуже потужний інструмент для розвитку суспільства. Коли ми вперше проводили фестиваль — це була просто авантюра, а зараз у нас вже виходить. Ми зрозуміли, що вдалось охопити всю запорізьку область і, навіть, вийти за межі рідного краю. Ми робили Толоки вздовж лінії фронту. Зараз зібрали команди різних міст та ключових менеджерів культурно-соціальних заходів — вони знають “сіль землі”. Ці два дні ми шукали можливості освідчити громаду”.
Відкрила форум Тетяна Терен, виконавчій деректор Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу з темою: “Література та літподії як інструмент правозахисту”. І Анастасія Левкова, програмна організаторка толоки, зазначає. що ця лекція є першою, бо питання піару видавців та авторів книг вже не стоїть першим. Актуальним для літературних подій є тема книги, як об’єднання суспільства.
“Сьогодні книжки можуть бути чимось більшим ніж просто носії інформації. На даний момент, літподії направленні не на популяризацію видавництв, а на культурне гуртування і будування громадянського суспільства. Нам потрібні книжкові ярмарки бо виникає відчуття, що ми доторкаємось до чогось масштабного. В нашій країні книжка не для диванного читання. В нашій країні книжки для того, щоб ми їх обговорювали, навколо них гартувалися, щоб у нас з’являлися нові ідеї“.
Про те, як створити атмосферу масштабної події в місті маловигідному для видавців доповідав Олександр Вешелені, організатор фестивалю “Острів Європа”. Говорили про бук-фест, та чому у Вінниці не склалося із його організацією. Акцентував на тих факторах, що надихнули Олександра на створення фестивалю короткої прози – “Intermezzo“, до якого була прив’язана постать М. Коцюбинсьского у м.Вінниця.
“Не конче бути культурною столицею, аби видавці побачили сенс до вас їхати. Коли ми запалились ідеєю робити масштабний фестиваль у Вінниці – був 2013 рік. Я розумів, що наближалась річниця мною страшенно-любимого Коцюбинського і те, що це будуть традиційні “рушники на туях”. Тоді з’явилася ідея фестивалю короткої прози з прив’язкою до поета. Саме так Intermezzo вивів літературу у публічний простір. Нас досі люблять за вечірні перформанс-покази у саду Коцюбинського”.
Наступною кому пан Олександр передав слово, була Тетяна Радіонова – організатор фестивалю у Хмельницькому. Її розповідь почалась з того, як від відчуття браку самореалізації ти починаєш робити читання та лекції, які переростають у фестивалі. Так з’явився літературно-перекладацький фестиваль «TRANSLATORIUM» — єдиний на сьогодні фестиваль в Україні, присвячений художньому перекладу, що планується як щорічний. Це 3 дні, близько 20 гостей з різних куточків країни та майже 2 десятки подій.
“Ми свідомо не робимо дуже багато подій, щоб не було перевантаження. Нам хочеться мати камерний інтелектуальній острівець. В його рамках планується проведення лекцій та майстерень із художнього перекладу від провідних перекладачів України. В нас спочатку народжується ідея / тема, а потім, відштовхуючись від неї ми запрошуємо спікерів“.
Оксана Хмельовська, яка координує “Книжковий арсенал“ розповідала про те, як зробити щоб про літературні фестивалі чули більше людей. З травня 2018 по жовтень в Україні, з літературною програмою пройшло 47 та 6 книжкових виставок і серед них треба спромогтись показати свою.
“Перша складність в тому, що літературних подій дуже багато і між ними йде певна конкуренція. Лава культуризація скоро дійде і до регіонів. Складність ще в тому, що форми презентації та літературних перформенсів швидко набридають і мають оновлюватись. Відвідувач стає вибагливим. Якщо це буде кіт у мішку чи, навіть, білка в крафтовому еко-пакеті, але без концепції це вас не врятує”.
Тему формування бюджету фестивалю підіймав організатор “Запорізької книжкової толоки” Ігорь Гармаш. та він наголосив, що в будь-якому регіоні всі фактори фінансування будуть різнитись.
“Толоки схожі тим, що це фестиваль складений з ярмаркової частини та можливість поспілкуватись з авторами книг, громадськими діячами та музикантами. Однак, вони різняться місцевою специфікою. Ми, в Запоріжжі, сформували своє бачення, а в інші міста поїхали запустити процес і стати менторами при умові, що це було потрібно. Ми провокуємо, щоб був місцевий колорит”.
Слухач лекцій Олексій Копатько, координатор проектів Маріупольського союзу молоді зазначає, що не зважаючи на те, що поки не існує чітких планів щодо Маріупольської толоки, але, однозначно, це буде інший фестиваль.
“У Запоріжжя є свій шарм, але Маріуполь, хоч і теж індустріальне місто та зі своїми родзинками. Концепцію збережемо та додамо свого бачення літератури. А завдяки цьому Форуму в мене починають з’являтися більш-менш окреслені ідеї, які я відвезу до свого міста”.
Літподії в регіонах не зациклюються лише на фестивалях та ярмарках. “Книгозбірня VS бібліотека” — як зробити бібліотеку чимось більшим, ніж просто сейф? Про це разом з експертами говорила Тетяна Пилипець, директор Львівської обласної державної бібліотеки.
“Ця тема актуальна не перший рік і бібліотеки вже давно вийшли за межі книгозбірок. Однак, ще не досить зрозуміло, яка з новітніх форм є найактуальнішою. Мені приємно, що в Запоріжжі до дискусії долучаються люди від яких прогрес чи регрес залежить в першу чергу. Значимість та престижність зустрічі піднімається бо ми вже пропонуємо конкретні дії”.
Результатом дискусії стало підписання меморандуму запорізьких бібліотек з міською радою про співпрацю. “Дорожня карта” стимулює до невідкладних та конкретних дій” -, говорить Катерина Сімонова, заступник директора начальник управління туризму департаменту культури і туризму запорізької міської ради
“Та база з якою ми залишились після 80-90х років у всіх однакова. У своїй стратегії ми відштовхувались від Львова та Києва. де є цілий піар-відділ. Для бібліотеки конче важливо мати структуру просування в маси. Окрім цього, перше над чим будемо працювати – створення нової моделі бібліотеки. Це може бути коворкінг, хаб, бібліотека всередині якої вчать грати в теніс чи користуватись новітніми технологіями. Також важливо створення вузько-направлених тематичних бібліотек”.
За досвідом та прикладами вдалих змін бібліотечної справи відвідала Німеччину Оксана Бояринова, PR-менеджер Української бібліотеки. Говорить. що електронні абонементи та відцифровані книги – не єдині зміни сучасної бібліотеки.
“Щоб стати сильним гравцем на ринку громади, закордонні бібліотеки ставлять акцент на вільний доступу до інформації та певній персоналізації. Будь-який мешканець Берліну може зайти в будь-яку бібліотеку і користуватись всіми послугами, окрім видачі кнмиг на читання вдома, абсолютно безкоштовно та без читацького квитка. Всі бібліотеки інклюзивні. Кожна будівля збудована саме під бібліотеку та облаштована інтерактивними технологіями. Працюють вони з 7 години ранку до 12 ночі. Така “відкритись” приносить до 2 000 тисяч клієнтів”.
Ігор Гармаш говорить, що за чотири роки у Запорізької книжкової толоки є всі шанси почати змінювати культуризм міста і дані заходи набирають і розголосу, і дієвості.
“Соціологи кажуть, що 3% спроможні змінити націю. Для Запоріжжя це 20 000 людей. Минулого року було 18 000, а в цьому може ми і досягнемо цих відсотків. Бо Запоріжжя достойне того, аби вважатись не тільки індустріальним, а й культурним”.
“Запорізька книжкова толока” — триденний літературно-мистецький фестиваль, що об’єднує книжковий ярмарок і понад 200 заходів для дорослих і дітей: зустрічі з авторами, презентації і читання, дискусії і круглі столи, воркшопи, майстер-класи, художні та фотоекспозиції, покази документальних фільмів, театральні та музичні перфоманси. Цього року проходив 26-28 жовтня.
Автори: Діана Токмань та Марія Гедікова
