Чи замислювалися ви над тим, скільки разів у житті потрапляли на чужі фотознімки? Скільки разів спалах фотоапарату без вашого відома фіксував посмішку, а можливо, і сльози, карбуючи їх у фотоальбомі незнайомої людини? Проте, окрім випадків цілком спонтанних та звичайних, слід пам’ятати й про юридичний захист своїх прав, які подекуди можуть порушуватися при фото- , відео- , теле- чи кінозйомці. Аби уникнути таких непорозумінь, варто звернутися до Цивільного Кодексу України.
Так, Статтею 307 п. 1 ЦКУ зазначається, що будь-яка зйомка має бути погоджена із людиною, яку знімають. І навіть якщо ви погодилися на демонстрацію знімків, можете відмовитися від їхнього публічного показу. Однак у такому разі всі витрати на демонтаж доведеться сплачувати з власної кишені.
Зйомка людини може проводитися й без її відома, але такі випадки регулюються законом і мають під собою певне юридичне підґрунтя.
Згода об’єкта зйомки на публічний показ художнього твору не вимагається у випадку, коли людина за власним бажанням та за гроші позувала авторові знімку (відео-, теле- чи кінотвору).
Дозвіл також не потрібен, якщо розміщення фотографії відбувається в інтересах особи, яка на ній зображена (Стаття 308 п. 3 ЦКУ). Прикладом такої норми є розшук зниклих осіб або злочинців.
Подібні вимоги стосуються зображення людини у рекламі (Стаття 8 п. 1 ЗУ «Про рекламу»). Особливо обережними слід бути, використовуючи дитячі знімки (відео-, теле- чи кінотвори) у рекламних цілях (у томі числі соціальна реклама). У ЗУ «Про рекламу» цьому питанню відведено цілий розділ. Відтак забороняється зображення дітей у небезпечних ситуаціях, дітей, що використовують товари, призначені для повнолітніх, дітей та зброї (навіть іграшкової) тощо.
Фото: copypast.ru
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Катерина Полякова
