Якби дивно це не прозвучало, але я маю зізнатися, що закохана в людину, котру бачу у своїх снах. Найцікавіше те, що я навіть не знаю хто це: я не знаю його ім’я, я не пам’ятаю рис його обличчя… Але я знаю одне напевне: ця прекрасна людина має зустрітися мені на моєму життєвому шляху. І не лише тому, що я так хочу, але і тому що так має статися. Чому така впевненість в такій безглуздій думці? Я спробую пояснити.
Ви коли не будь, бачили віщі сни? А чи ви вірите в те, що звичайнісінька людина має такий дар передбачення? Я передбачаю відповідь дещо подібну «Взагалі-то – ні, але трапляються виключення з правил». Так, знати усе, що має трапитися з нами – то лише Божий дар, Божа воля. І тут мені на думку спадають слова моєї бабусі, то є людина дуже забобонна і віруюча, то ж вона мені завжди казала, що якщо сильно чогось захотіти і попрохати Господа, то він почує твої молитви і все обов’язково збудиться. Чому ж тоді за часту наші надії не справждуються, і молитви залишаються не почутими. Чому так багато горя і страждань випадає на долю такої слабкої і беззахисної людини? Чому близькі вмирають, маленькі діти хворіють, кохані зраджують, друзі покидають … На ці питання не відповість ніхто. Але чомусь, за безвихіддю, за відчаєм, приходить спокій, мир в наші душі. Ненадовго так, не назавжди. Цей мир і спокій такий крихкий, що здається навіть легенький вітерець здатний його зламати і погнати далеко-далеко від нас. Але все таки він є. І саме в цей момент, коли він поселився десь глибоко всередині нас, навколо стаються справжні дива. Тебе не очікувано підвищують на роботі, або тобі вдається закінчити витвір мистецтва, над яким ти працював все своє життя, або ти побував в фантастичній подорожі про яку так довго мріяв і це принесло тобі справжню насолоду. Або ж ти зустрів уві сні людину, яку так довго чекав. Я не можу сказати, що такого особливого і незвичайного в цій людині, але я відчуваю, що це є моя друга половинка. Буває таке, що ви такі різні зовнішньо,але достатнім буває промовити до людини пару слів. і ти відчуваєш , що ви споріднені душі. Я відчуваю теж саме. І найцікавіше те, що я маю тверду надію, зустріти цю людину наяву. Я чомусь, впевнена, що обов’язково знайду його. Чого б мені це не коштувало, але я буду шукати своє щасливе майбутнє…
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Эльмира Шагабудтдинова