«Особисто я відкупився за 800 доларів, хоча знаю, що буває й більше платять. Мабуть, пощастило», – посміхається колишній призовник Стасик.
Не дивлячись на те, що хлопець доволі міцний на вигляд, проте навіть йому до казарми йти зовсім не хотілося. Коли я запитала, чим же саме армія налякала такого сильного парубка, Стасик одразу став серйозним: «Нічим вона мене не налякала. «Дідів» та «прапорів» я не дуже боюся, та й не має зараз такої дідівщини, як раніше. Хлопці, що відслужили кажуть, зараз із цим спокійно. Авжеж, «діди» можуть покапризувати та скомандувати зробити за них щось чи смачненького «притаранити», але не більше. Просто не бачу я сенсу в армії, для мене це час потрачений задарма. Раніше це хоча б на статус впливало: «Не відслужив – не мужчина» або при влаштуванні на роботу. А зараз у мене навіть знайомі є: один не служив, працювати одразу пішов на завод, отримав підвищення – вже майстер, а його однокурсник після універу відправився на службу – в результаті звичайний робітник. Тепер той, що не служив, над ним начальник. До того ж захищати Батьківщину від зовнішніх ворогів не треба, війни найближчим часом не передбачається. А з внутрішніми ворогами політиками-злодіями, продажними суддями, олігархами та міліціянтами, що страшніше за гопників, ніхто воювати не дасть», – поділився думками з «Порогами» Стасик.
Дійсно, для багатьох армія стала набридливою комахою, від якої хочеться відмахнутися та забути. І, як виявляється, найкраще в цьому випадку відмахуватися віялом із зелененьких доларів. До речі, як розповідають вже досвідчені відкупники, на сьогодні обсяг цього «віяла» значно зменшився. Якщо раніше платили від 2 до 4 тис. доларів, то зараз все вирішується за тисячу–півтори.
Причина зменшення відкупу в тому, що сучасні призивники та їхні родичи порозумнішали та посміливішали. Раніше зазвичай домовлялися через посередників. Майже на кожному стовпі (що вже казати про інтернет) висіли оголошення «добродіїв», які за певну винагороду брали тягар переговорів на себе. Тепер призовники «відмазуються» від армії безпосередньо з військовими або лікарями.
«Такі б тарифи та в Росію», – мріють наші сусіди. Там які завгодно гроші віддадуть, аби не прилучати рідну дитину до військової служби. В Москві та Санкт-Петербурзі один призив може коштувати від 4 до 6 тис. доларів. Надивившись на те, що величезні суми йдуть повз держскарбницю, свого часу Жириновський та Нємцов навіть пропонували легалізувати «відмазку» від армії та за рахунок цього поповнювати бюджет Міноборони. Але поки що з цієї «доброї справи» нічого не вийшло.
БІДНОГО УКРАЇНЦЯ ЗБРОЙНІ СИЛИ ГОДУЮТЬ
Однак не всі юнаки погоджуються з думкою, що армія – це втрата часу. Одні туди йдуть, щоб стати дисциплінованішими, інші – щоб нарешті наїстися.
По правді кажучи, на сьогодні в Україні гірше, ніж в Замбії. Це не крилатий вислів, а сувора правда. В рейтингу найблагополучніших для проживання країн «Happy Planet Index» в 2012 році наша Батьківщина зайняла 100-е місце серед 151 країни. По сусідству з Україною в рейтингу розмістилися Замбія (99 місце) та Судан (101 місце).
І поки росіяни відмазують хлопців від армії, батьки з української провінції за те, щоб дитину забрали до казарми, ще й приплатять. Місцеві воєнкоми вже навіть таксу виробили за право «піти в солдати». В різних місцях подяка за те, що на незначні хвороби юнака закриють очі, коливається від 200 до 500 доларів. На край випадок розплачуються половиною кабана.
Чим пояснити такі неймовірні для Росії процеси? Та українця ж Озброєні Сили нагодують, вдягнуть, навчать! Так, Віталік із одного харківського села дуже схотів до армії, коли почув, що на службі дають СОСИСКИ! Крім авіації, йому дуже подобаються сосиски, але вдома це розкіш. Доводиться задовольнятися салом.
Ось так по обидва береги Дніпра повертається радянська традиція: хто не служив, той не чоловік. Ренесанс армійської популярності чудово пояснює фраза старшого сержанта Лаврова з відомої кінострічки «ДМБ»: «Перед дембелем лежат все мечты, потому что любят его. В пожарные берут и в милицию, проезд бесплатный на автобусе. А девки так и плачут по дембелю!».
КОНТРАКТНИЙ «ХЕППІ ЕНД» УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ
Доведена Україна до ручки економічним безумов’ям. Хочуть хлопці служити за їжу та гарну форму. До контрактної армії готові та бажають її нестямно, і наш Президент Віктор Янукович милосердно зглянувся над своїм народом. З 1 січня 2014 року армія перейде на контрактну основу.
Ті ж хлопчаки, що до армії йти не бажають, тихо радіють: «Ще б від одного призиву відмазатися – й уже вільний!».
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Марина Ботнарева
