20 вересня військами Південного фронту під час Донбаської операції було визволене місто Токмак. Це маленьке містечко славилось своїми заводами і трояндами, хоча ні того, ні того вже давно нема… Токмачани в пошуках роботи тікають куди можуть – хто за кордон, хто в села, адже своя земля завжди прогодує. Питаю в бабусі, та хіба ж так завжди було, хіба завжди нещасливі люди в цьому краї були. Ні… Бабуся розповідає про безкраї вулиці троянд, про натовпи народу зранку й ввечері. Місто жило. А тепер лише існує. Так хто ж винен в цьому? Чи може мер – Ігор Котелевський, чи може районний депутат – Артем Пшонка? По різному говорять, та ніхто нічого не каже на себе. Винні в нас лише влада і бізнесмени…
Але позитивні зсуви є! Декілька років тому висадили тисячу кущів троянд на вулицях Токмака. Розквітло містечко різними барвами – жовтими, білими, червоними. Став народ щасливіший. Хтось лише милується, а хтось й насмикає з собою декілька. Такі вже ми люди по натурі своїй – все що є гарне треба з собою забрати. Дарма, що квіточка зав'яне, головне – зірвати!
Не можна промовчати й про довгоочікуване відродження ще однієї гордості міста – старого парку. Був він вже зовсім засмічений, лякав усіх своїми сухими деревами. Та ось з'явився там лісничий. І смітники тепер є, і лавочки, і кафе, щоб було де молоді розважатися. Тепер це вже не старезний дід, це молодик, який радо вітає нових відвідувачів.
А зовсім нещодавно реставрували вже давно не працюючий фонтан. Заграв водичкою, та ще й переливається різними барвами – справжня прикраса нашого міста. Та, якщо чесно сказати, то мені він ще чужий трохи. Десь 10 років ми звикли бачити в центрі міста лише каркас від водограю. Звикли сидіти на краєчку: сидиш собі і дивишся як молодь на скейтах і роликах катається. Звикли спілкуватися з друзями саме на ньому, адже місце зустрічі змінити не можна. Але, безсумнівно, цей фонтан став однією з найгарніших особливостей Токмака.
Є в моєму місті іскорка. Вона горить в очах кожного токмачанина. Вона змушує боротись за краще майбутнє, змушує крокувати далі, незважаючи ні нащо, змушує радіти і бачити добро й красу в усьому. Зі святом, Токмак, зі святом!
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Тетяна Сивоконь
