Люди не цінують того, що мають. Геть заїжджена фраза, та скільки в ній смислу! Ми витрачаємо життя на дріб’язок, називаючи це чимось надважливим, а згодом розуміємо: змарнували… Змарнували хвилини, години, змарнували людей, самих себе змарнували, зрештою проґавили саме життя.
І я теж, пишучи це, марную свої слова. Бо що слова, коли вони не мають дій?
Ми не вміємо насолоджуватися волею, даною нам Богом. Врешті ми взагалі не розуміємо, що таке ця славнозвісна воля. То як тоді, скажіть, її використовувати, коли право робити те, що хочеться настільки спаплюжено? Коли людині даєш вибір самій розпоряджатися своїм життям без наслідків, що вона робить?
Колись один хлопець сказав мені таку фразу: «Ми не собаки, щоб любити когось більше за себе». Тут заховано багато змістів. Та одне очевидно: кожен буде витрачати цю волю собі в благо, знову ж таки не розуміючи, у чому її суть. Хтось розгулюватиме на вечірках, поки вдома його чекатиме, хвилюючись, мати; хтось шукатиме щастя на стороні, поки його жінка виховуватиме дитину; хтось повністю віддасться роботі, поки його друзі чекатимуть зустрічі. І таких прикладів безліч, у кожного своя індивідуальна історія, та помилки у всіх одні. Іноді одне «дякую», «люблю» чи «вибач» може змінити все. Є моменти, коли просто присутність у житті іншого дає більше, ніж дешеві відшліфовані слова чи дорогі подарунки.
Тож, не марнуйте свій час, читаючи цей текст, а просто дійте. Зробіть те, що так часто відкладаєте на потім, бо потім може просто не настати. І запам’ятайте інколи якась дрібниця на перший погляд може виявитися найважливішим кроком у житті. Цінуйте свою волю.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Каріна Сіренко
