У сучасному світі, де варінтів для розваг аж занадто багато і людство як виробник перевершує себе як споживача, все ж таки, на мій погляд, залишилося місце традиційним засобам інформації та розваги.
І зараз я хотіла би сказати декілька слів на захист радіо. Не буду заглиблюватися в історію, лише хочу сказати, що за стільки років існування інших ЗМІ, воно має попит та актуальність.
Як на мене, то і ЗМІ його назвати вже важко, адже за пультом все частіше сидять діджеї, а не журналісти. Воно в силу умов перероджується в інший формат, і це не є погано. Заклопотаний люд, їдучи з роботи після напруженого дня і так достатньо відомостей тримає в голові, а попереду ще спілкування із сім’єю, якій теж за день є що розповісти і чим поділитися. Одже, інформації маємо предостатньо.
Що ж робить у свою чергу радіо. Взявши за пріоритет музичне наповнення та легку невимушену мову, воно слугує заспокійливим. Благо, на смак у жанрах не маємо дефіциту. Кожен може обрати близьке до душі.
А що вже казати про затрати часу, якого у сучасному світі активного суспільства і так обмаль. Щоб насолодитися книжкою чи переглядом якоїсь передачі або документального фільму потрібна чи не одна година. Та й перегляд інтернет-сторінок, інформаційних агентств також потребує часу. А в діловому світі кожна хвилина на вагу золото.
Тож, не поспішаймо ховати цю галузь, бо інколи просто хочеться увімкнути улюблену радіостанцію і почути або знайомий голос діджея, що приємним тембром заспокоює напружений мозок ,або улюблену композицію. Адже з музикою по життю й негоди переживати легше 😉
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Виктория Кучеренко
