Напевно кожна людина у своєму житті мала якісь негаразди або неприємності. І дуже приємно і навіть легше стає на душі ,коли тобі хтось допомагає. Коли не пройдуть повз ,а протягнуть руку допомоги ,підтримають і не лише словом, а й ділом. Але зараз все частіше ми зустрічаємо людську байдужість. Кожен загруз у якихось своїх справах, думках і нікому немає діла до того ,що відбувається .І це страшно, бо як відомо байдужість вбиває, і саме мовчазній волі байдужих людей відбуваються усі негаразди на Землі.
І ця байдужість може бути у всьому :до людей ,до своєї Батьківщини, навколишнього середовища та просто до якогось свавілля ,що відбувається поруч з тобою.
Але як з цим боротися? Потрібно ,мабуть починати з себе. Починати з самого малого. Не думати про те що зараз немає часу чи це зробить хтось інший за тебе.
Як колись сказала Ліна Костенко: «Добре тим хто проходить повз проблеми, я ж проходжу крізь них». Може нам зараз дійсно не вистачає цього «крізь»? Ми все частіше почали закривати очі. І звертатися до старого висловлювання «Моя хата скраю, нічого не знаю» забувши ,що перший та самий правильний варіант зовсім інший. «Моя хата скраю, першим ворога зустрічаю»!
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Ольга Махинько
