Я почала помічати певну «дорослість» приблизно у свої 16 років. Це було пов’язано з тим, що я бачила, як розвиваються, змінюються, вдосконалюються люди навколо мене. Дехто ставав помітно розумніше, хтось знаходив своє місце у житі, хтось – своє призначення. На той час це відбувалося поступово, але зараз я розумію, як швидко минали події. Чітко пам’ятаю, що років 5 тому я вважала дійсно дорослими 18-річних хлопців та дівчат. Але я так швидко сама досягла цього віку…
Я доволі часто перебувала у компанії доросліших за мене людей, чула їхні розповіді, розмови про університетське життя, побачення, та не помічала, що сама знаходжуся так близько до цього. Здавалося, коли ще це буде?.. І даремно, адже рубіж між дитинством та дорослістю виявився такий розмитий, а, можливо, його зовсім не має? Коли закінчується наше дитинство і починається «доросле життя»?
ign: justify;”>
Ось мені вже 18 років, я навчаюся на першому курсі, зустрічаюся з хлопцем. Та я ще сповна не усвідомила, мене ще трохи лякає, що ті ж люди вже розповідають про свою роботу, весілля, власних дітей …
Я перейшла на свій новий етап, вони – на свій. Але якщо слідувати думці, що доросле життя починається в університеті, то що тоді буде після нього? Яка назва відповідає етапу, коли ми самі вже будемо працювати, мати родину та дітей?
Все зовсім не так, як я гадала у дитинстві, як я уявляла своїми дитячими очима.
Але, можливо, до цього також треба звикнути. До думки, що ти вже ніби то як також Доросла Людина.
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Алина Деревянко
