Молоде покоління часто забуває про існування свят, які їхні бабусі та дідусі шанували впродовж життя. Як правило, це ще дохристиянські свята, що згодом стали й релігійними. Серед таких свят і Маланка (Меланка), яку відзначають у ніч на 14 січня, тобто в Старий Новий рік.
Свято Маланки – покровительки молодих дівчат – увійшло до календаря українців у середині ХІІІ століття. Більше того, святкування та обряди асимілювалися з язичницькими різдвяними обрядами, пов'язаними з богинями домашнього вогнища. Існують територіальні відмінності в ідентифікації та назвах цих свят.
Так, сайт «Спадщина України» пише, що Велика (Наддніпрянська ) Україна та Гуцульщина відзначають Щедрий вечір і Маланку як одне з дванадцятиденних різдвяних свят із традиційними обрядовими дійствами (дівоча і хлопчача Маланка, дитяча Коза , юнацькі та дівочі щедрування). На території Галицького Поділля свято не відмічається, тому що Щедрим вечором називається другий святвечір напередодні Водохреща. А в Наддніпрянській Україні другий Святвечір називають Голодною кутею, або Богоявленським святвечором.
Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася нечиста сила. Вірили, що на Святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися й намагалися умилостивити.
Вранці цього дня готують другу кутю – щедру. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб віддячити щедрувальникам та посівальникам.
За давньою традицією, новорічні обходи посівальників, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці або разом оббігають сусідів , щоб пощедрувати. На Маланки ходять і хлопці. Цей процес називають «водінням Маланки».
Маланкує молодь у костюмах або масках. Можна переодягатися в худобу чи нечисту силу, проте головними у дійстві залишалися переодягнуті дід Василь та баба Маланка, названі на честь святих, яких згадують цього дня.
Не гріх також і погадати на ніч молодим дівчатам на своїх парубків. При старих звичаях, коли дівчата починали ворожити, парубки крали в них вдома двері або хвіртки. Щоб повернути вкрадене, батько дівчини мав виставити могорич.
У вечір Маланки сусіди, які посварилися, йшли один до одного в гості, аби зустріти рік у злагоді та мирі. Хлопці, які ж нещодавно отримували гарбуза від дівчини, вдруге посилали сватів, сподіваючись на згоду.
Вранці традиційно на перехрестях спалюють «Діда», або «Дідуха», – зв’язані снопи, що стоять від Святого вечора до Нового року. Це обряд очищення від спілкування з нечистою силою. Наступного дня, на світанку, йдуть посівати зерном та вітати усіх з Новим роком.
Чи бере нині українська молодь участь у таких забавах, розказали студенти Запорізького національного університету.
Не варто забувати, що Маланка – ототожнення зі Старим Новим роком та щедрівкою, тому відкидати це свято не варто.
Заголовне фото: photoschool.in.ua
Матеріал взято із старої версії сайту «Пороги».
Автор : Ірина Коваленко
